Copyright © 2024 Euromaidanpress.com

The work of Euromaidan Press is supported by the International Renaissance Foundation

When referencing our materials, please include an active hyperlink to the Euromaidan Press material and a maximum 500-character extract of the story. To reprint anything longer, written permission must be acquired from [email protected].

Privacy and Cookie Policies.

Dmitry Tymchuk’s Military Blog: Summary – September 15, 2014

Dmitry Tymchuk’s Military Blog: Summary – September 15, 2014

Brothers and sisters!

Here’s the Summary for September 15, 2014 (for previous summary, please see Summary for September 12, 2014).

The bad news:

1. Last weekend showed: that while rumors are breeding in the country about some secret Kyiv negotiations with Moscow on a “peaceful settlement” of the conflict in Donbas, Donbas itself became the scene of such a tense “peaceful” confrontation, that not every war quite measures up to it.

Russian-terrorist troops are frantically trying to squeeze out Ukrainian units and subdivisions from the positions occupied by them–especially in the vicinity of Donetsk, Avdiivka, Debaltseve, Volnovakha, Shchastya. Shellings and assaults do not stop. A subversive war is in full swing. The situation remains tense from the Sea of ​​Azov to Donetsk: the opponent is fighting for the stretch of Shyrokyne–Telmanove–Dokuchajevsk–Mariinka–Krasnohorivka. A threat from the north is looming over Mariupol.

Ukrainian troops are holding [back] the onslaught. However, it is very clear already: we cannot count on even the most inferior peace, unfortunately.

2. And, as confirmation, today the great puppeteer Putin put his playful little hand into the puppet leader of the DNR Purgin, who announced with his own mouth: terrorists (read: the Kremlin) could care less about the sensational bill of President Poroshenko on “the special status” of certain districts of Donbas. “This is a bill for Ukraine. For the Donetsk People’s Republic, our own parliament creates the laws,” claimed the doll with Purgin’s face.

Gentlemen, what peaceful settlement can we talk about? Until the geopolitically autistic Putin manages to speak on his own, all the talk of the world is not worth more than the cheapest disposable razor, for which Purgin, judging by his permanently unshaven state, has no money.

3. The story of the return of the helicopter company Ukrainian Helicopters from their UN mission, which was so much talked about by all sorts of experts and politicians, has become a theater of the absurd. It is such an incredible story that I can’t help but tell you.

Let me remind you. In the midst of the ATO [someone] suddenly remembered that Ukraine had helicopters on UN missions. Naturally, there was some resonance around their return to Ukraine.

The company Ukrainian Helicopters, which manages these machines–leased from the Ministry of Defense and the Ministry of Internal Affairs, pointed to several factors. Firstly, the machines have been leased as scrap metal, and repaired at the company’s expense (which cost it, according to the Ukrainian Helicopters, over 400 million Hryvnias [$31 million]). Second, the Ministry of Defense received monthly lease payments in the amount of 3.57 million Hryvnias [$275,000] (plus charitable assistance of 14 million Hryvnias [$1 million], which the company transferred for the construction of military housing). And, thirdly, as reported by the company, punitive UN sanctions for breach of contract resulting from the withdrawal of helicopters from UN missions would amount to a little under 400 million Hryvnias [$31 million]. All this, according to the company representatives, should force those who demand the immediate return of the helicopters, to at least consider and weigh all the pros and cons.

But no one discussed it or weighed in [on the issue]. Well, let’s not argue, if it has to be done, it will be done–the country is at war, no disputes there. The company Ukrainian Helicopters complied with the demand and began to bring back the machines (at the present moment–8 helicopters [returned]) to Ukraine. And then the fun begins.

On August 21, the company signed an amendment to the lease agreement for the return of 8 leased helicopters to the Ministry of Defense of Ukraine “by mutual agreement of the parties” and tried to give the machines back to the military. In response–[only] silence. Attempts to find those who will take the helicopters, whose return was accompanied by such excitement, amounted to nothing. Moreover, the military agency also ignores requests to use the company helicopters to evacuate the wounded, and besides, the company assumes responsibility for servicing these machines. As a result, on September 12, the company filed a claim with the Kyiv Commercial Court (it is worth considering their formulation) stating coercion by the Ground Troops Command of the AFU [Armed Forces of Ukraine] to take back the leased helicopters!

If someone can understand this insanity, please explain. Personally, I completely fail to understand why it was necessary to break off the UN agreement and incur the punitive sanctions (by the way, this could mean the “departure” of Ukrainian companies from this relatively prestigious market, and their replacement by Russian carriers), to ruin the “peacekeeping” image of Ukraine, just to make sure that the Ukrainian military has no use for these military helicopters. If it was [done] for the benefit of the frontlines–[there would not be] any questions about it. But in this situation, who is responsible for this absurdity? Alas, there’s no answer.

The good news:

 

1. In the Lviv region, a joint Ukrainian-American exercise, “Rapid Trident 2014,” involving soldiers from 15 countries, was launched.

I see no reason to comment on the military and political importance of these exercises to Ukraine. Though it is what it is, it is at least some type of “military” assistance from the West. It’s not for nothing that the Kremlin, before its start, staged a howling ritual about the “destabilization of the situation in the region.”

It even pleases that, as reported by the Ministry of Defense, the “hybrid war” scenario, now used by Russia against Ukraine, will be practiced in the course of the exercises, including opposition to all sorts of provocations and informational aggressions.

read more

Dmitry Tymchuk, Head of the Center for Military and Political Research, Coordinator of the Information Resistance group
Translated and edited by Voices of Ukraine

You could close this page. Or you could join our community and help us produce more materials like this.  We keep our reporting open and accessible to everyone because we believe in the power of free information. This is why our small, cost-effective team depends on the support of readers like you to bring deliver timely news, quality analysis, and on-the-ground reports about Russia's war against Ukraine and Ukraine's struggle to build a democratic society. A little bit goes a long way: for as little as the cost of one cup of coffee a month, you can help build bridges between Ukraine and the rest of the world, plus become a co-creator and vote for topics we should cover next. Become a patron or see other ways to support. Become a Patron!

To suggest a correction or clarification, write to us here

You can also highlight the text and press Ctrl + Enter

Please leave your suggestions or corrections here



    Euromaidan Press

    We are an independent media outlet that relies solely on advertising revenue to sustain itself. We do not endorse or promote any products or services for financial gain. Therefore, we kindly ask for your support by disabling your ad blocker. Your assistance helps us continue providing quality content. Thank you!

    Related Posts

    Тарас Возняк: Англосаксонські геополітичні тренди і війна в Україні

    Континент у вигляді першої імперії Наполеона програв. Але не перестав розвиватися і усвідомлювати та пробувати реалізовувати свої інтереси.

    Наступною потугою, яка почала загрожувати тогочасній Імперії Світового океану – Британській імперії – стала об'єднана Отто фон Бісмарком Німецька імперія. Властиво доволі проблематично називати Німецьку імперію імперією. Тим більше – порівнювати її з першою імперією Наполеона, яка справді на імперських засадах об'єднувала таку різноманітну Європу. Німецька імперія творилася вже в епоху, коли поставали націоналізми. Німецька імперія вже не апелювала до ідеалів Великої Французької революції, традиції республіканізму чи по-наполеонівськи тлумаченого імперства. Вона апелювала до "німецькості" – мови, землі, крові, духу народу тощо. Тому Німецька імперія мала природні рамки. Вона була скута етнічним розселенням німецькомовного населення Європи.

    Для того, щоб вийти за ці межі, їй була потрібна війна у Європі. Саме тому Німеччина спровокувала Першу та Другу світові війни.

    Чи були вони неминучими? Звичайно. Це була чергова спроба Континенту об'єднатися. Однак від самого початку це об'єднання Європейського континенту (чи ширше – Світового острова) відбувалося на приречених на поразку основах. Німецький націоналізм не міг стати основою об'єднання Європи. Особливо у перверсивних нацистських формах.

    Але ніщо не вічне.14 серпня 1941 року американська сторона обумовлювала свою допомогу Британії розпуском її колоніальної імперії. Міжнародні банкіри, які від початку ХХ століття перебралися з Британії у США, прагнули доступу до ресурсів і ринків, без посередництва адміністративних важелів британських колоніальних урядів. Британській імперії було підписано вирок. Вона стала Об'єднаним.

    Та спроби об'єднати ресурси і потугу Світового острова не припинялися.

    Принагідно тут можна згадати і реалізований Йосифом Сталіним (Йосиф Джугашвілі, 1879-1953) проект об'єднання Європи (принаймні частково) під протекторатом СССР. Хоча і цей проект базувався, як і нацистський, на неефективному комуністичному фундаменті, тому теж був приречений на поразку. Що і сталося з розпадом комуністичного табору та самого СССР.

    Останньою і, здається, доволі успішною спробою об'єднати Європу став проект створення Європейського союзу.

    Сучасне об'єднання Європи відбувається за інших обставин і на іншому фундаменті.

    По-перше, у Світовому океані відбулися значні зміни. Формально за результатами Другої світової війни Британська імперія зникла. Однак не могли зникнути інтереси "народів моря". А отже, не могла зникнути й Імперія Світового океану. 14 серпня 1941 року Імперією Світового океану вже формально стали США.

    США перейняли, продовжили і розвинули традиції Імперії Світового океану. На сьогодні, попри велике значення Світового океану як об'єднавчого чинника, розуміння простору, океану було переосмислене. Якщо колись це були саме моря та океани – Світовий океан у прямому сенсі слова сполучав Австралію, Велику Британію та Канаду, то тепер їх єднає багато інших океанів: інформаційний, ментальний, мовний, ринковий тощо.

    На наших очах англійська мова стала мовою світу, на наших очах по всьому світу ширяться різного роду стандарти та формати, світ ментально стає ближчим. Постав світовий ринок – колись він тримався на дорогах та океанах, а тепер на Інтерненті та SWIFTі (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications, Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій) – без них ми вже не можемо вести жодного більш-менш серйозного підприємництва. Світові океани тепер зовсім інші.

    Сьогодні США єднають острови у Світовому океані, які ми називаємо континентами, по-іншому.

    Світовий океан вихлюпнувся у космос – сьогодні ми банально поєднані не лише інформаційними каналами, але й системами GPS, без яких скоро взагалі не зможемо обходитися.

    А що ж Континент, Світовий острів? Він, звісно залишився. Але він уже функціонує в інших контекстах – він не може ігнорувати того, що змінився сам Світовий океан.

    Хоча у старому сенсі слова світовий острів складається з трьох головних складових: ЄС, РФ, КНР.

    Вони є хребтом Світового острова у традиційному сенсі слова.

    Але у новітньому сенсі слова і ЄС, і РФ, і КНР втягнуті/зв'язані цілою системою зв'язків через новітні об'єднуючі простори з сучасним Світовим океаном. Так само втягується у цей простір і решта світу.

    Світовий океан трансформувався, тому і старий традиційний світовий острів змушений, хоче він того чи ні, інтегруватися у Новітню Імперію Світових океанів. І цією Новітньою Імперією Світових океанів вже теж не є тільки США – вона починає охоплювати весь світ. Вона є синтетичним тілом зі складною організацією, яка постає не з огляду на чиюсь волю – вона давно вже є об'єктивним світовим процесом. Дехто називає його глобалізацією.

    Однак не всі розуміють, наскільки глибинно ці зміни міняють конструкцію світу. Наразі найбільше проблем є з застарілим мисленням режиму, що панує у Росії. Російська Федерація, хоче чи не хоче, неминуче інтегрується у Новітніх Світових океанах. Однак ретроградний режим Владіміра Путіна пробує мислити по-старому, повернути світ до старої геополітичної констеляції часів Маккіндера – він пробує ігнорувати новітні виміри Світового океану.

    Причин цього багато – це і особиста неосвіченість російської провідної верстви, і особиста неосвіченість Путіна.

    Але результатом цього всього є те, що Путін по-старосвітськи пробує зібрати нову континентальну коаліцію проти Новітньої Імперії Світових океанів.

    А тому апелює до Китаю, апелює до частини Європи, пробує розколоти ЄС. Разом з тим шукають союзників і клієнтів/агентів серед європейських правих радикалів, які застрягли у націоналістичному минулому, європейських ліваків, які втратили зв'язок з реальністю, частини європейських корупціонерів і т.д.

    На перспективу Новітня Імперія Світових океанів, звісно, інтегрує в себе партикулярні острови і їх уламки – як-от Північну Корею.

    І ще раз підкреслю, що США наразі є центром цього інтеграційного процесу, однак цей процес, який ми поетично називаємо Новітньою Імперією Світових океанів, до них не зводиться – це загальносвітовий процес. Ми не знаємо навіть того, чи центром Новітньої Імперії Світових океанів буде англосаксонський світ. Можливо, Китай – чому ні? Вже сьогодні цивілізаційний і, відповідно, інтеграційний центр глобалізованого світу змістився з англо-саксонської північної Атлантики (ХХ сторіччя) у басейн Тихого океану – збулося передбачення Генрі Кісінжера сорокарічної давності. Тож Шанхай на перспективу може спокійно конкурувати з Нью-Йорком.

    Однак на те, щоб центр Новітньої Імперієї Світових океанів змістився так, як передбачає Генрі Кіссінжер, ще потрібен час. А наразі ми маємо справу з рецидивом Путіна – рецидивом архаїчного підходу до облаштування світу.

    Цей рецидив є спробою повернення до сформованої у Ялті 1945 року конструкції світу, яка була балансом Світового океану і Суші, США+, і СССР+.

    І цього разу Україна опинилася між Новітньою Імперією Світових океанів і ретроградним режимом Путіна. А тому ми повинні розуміти і цілі, і можливості обох сторін протистояння. По-суті, розібратися з диспозицією сил.

    А це диспозиція в морі, на суші, в повітрі, у інформаційному просторі, у світовій економіці, у культурно-ментальному просторі.

    Це тільки кілька прикладів новітніх океанів, де точиться сучасна війна. Інструментів і просторів, які вони породжують, набагато більше, ось хоча б деякі з них: Hollywood, Internet, Facebook, Scype, Fashion, McDonald тощо – ось чому ми сьогодні маємо вести мову не про Світовий і підводні човни у ньому, а про Світові океани – світ розширився в інші виміри. І, відповідно, поширила свої впливи в і через них Новітня Імперія Світових океанів.

    Якщо відійти від футурологічних візій до більш заземлених реалій заявленої теми – англосаксонських геополітичних трендів, то глобалістичний тренд Світових океанів є тільки одним із них. Новітня Імперія Світових океанів є тільки однією великою геополітичною ідеєю, якою були і є опановані спадкоємці Британської імперії – тепер це США+.

    На Британських островах, які так чи інакше були ізольованими від континенту, процвітала і друга геополітична ідея, яка полягала в ізоляціоналізмі.

    На Британських островах цей ізоляціоналізм має природну і глибоко в минуле закорінену традицію.

    Цю ізоляціоністську ідею британські колоністи привезли з собою і у США. Врешті колонії Нової Англії розпочали свою незалежну політичну історію з відокремлення від Великої Британії. Значна частина історії США була історією ізоляціонізму. У світову історію як світовий гравець США ввійшли тільки під час Першої та Другої світових війн. За їхніми результатами США стали не лише гравцем світового рівня, а й світовим лідером – лідером дедалі складнішого інтеграційного процесу, який ми називаємо Імперією Світового океану.

    Тоді ж було розбито і сподівання Німеччини (тоді нацистського Третього Райху) стати Континентальною Імперією.

    Натомість після Другої світової війни цей план був реалізований, чи майже реалізований, СССР. СССР не лише окупував пів-Європи та чверть Німеччини, але й на якийсь час зблизився з КНР – і таким чином комуністичний континентальний проект охопив ледь не весь Світовий острів.

    January 29: Approximately 40 judges of various courts have refused to endure civil servant screening

    January 28 – 3 Ukrainian military were killed and 15 injured in the ATO area in the last 24 hours, – informed NSDC spokesman Andriy Lysenko.

    January 28 – The terrorists and Russian Armed Forces have been accumulating forces at Debaltsevo foothold – currently there are approximately 2500 people with military equipment, whereas militants in Horlivka have been instructed to prepare for defense actions.

    January 28 – Approximately 40 judges of various courts have refused to endure civil servant screening, – stated Ukrainian Justice Minister Pavlo Petrenko: "There are about 40 judges of various courts, whom we are prepared to dismiss, because they refused to go through the screening and provide information about themselves".

    January 28 – All international "platforms" continue to discuss the shelling of Mariupol (e.g. UN Security Council, Permanent Council of the OSCE, the Council of Europe, extraordinary meeting of the EU foreign ministers (to be held on January 29th). "We have provided evidence of who committed this act of terrorism. It is beyond the scope of terrorism definition. It is a crime against humanity. We have started to work on getting those who committed this crime to where they belong – namely The Hague, International criminal Court", – said the Minister of Foreign Affairs of Ukraine Pavlo Klimkin. "We will not repeat mistakes made by our friends and partners, especially Georgia, by immediately presenting its case to the International Court of Justice, and it was rejected on formal grounds", – assured the Minister.

    January 28 – Russia forced an arrested resident of the Crimea out of his Ukrainian citizenship. Simferepol court refused Oleksandr Kolchenko his request to keep the citizenship of Ukraine.

    January 28 – When the residents of Zholobok village, which is occupied by Russian soldiers and militants, were being evacuated, one of the cars detonated near Ukrainian checkpoint. People who were in the car, where the bomb was planted, are currently at the hospital of Lysychansk.

    Rebirth of the Ukrainian Nation

    http://euromaidanpress.com/2015/01/24/the-real-birth-of-the-ukrainian-nation/

    P.S.: Please spread this appeal as much as possible.