Copyright © 2021 Euromaidanpress.com

The work of Euromaidan Press is supported by the International Renaissance Foundation

When referencing our materials, please include an active hyperlink to the Euromaidan Press material and a maximum 500-character extract of the story. To reprint anything longer, written permission must be acquired from [email protected].

Privacy and Cookie Policies.

A Year after. Dedicated to one heroine on Euromaidan

Field hospitals like these were common during the tragic events in February
A Year after. Dedicated to one heroine on Euromaidan

This happened on one of the evenings when I had a shift in the field hospital in Ukrainian House. A very young and very shy girl came in and said that she wanted to help. She muttered: “I don’t have any medical experience and education. I study in the Kyiv’s National University of Culture and Arts.” I tried to send her away, telling her that it is not a place for her. That she might get hurt. However, she stubbornly insisted that she wanted to stay and help.

She started to come almost on a daily basis even coming during the night shifts. First, she was helping to sort out medicines and keeping records in the medical journal. After a while she learned how to measure blood pressure and other similar chores. Then she was assisting with bandaging of the wounded.

A couple of days prior to dramatic events in February I came down with the pneumonia and 104 (40 Celsius) fever. I watched all the horrors on the television screen since I could not even get to my computer.

At the end of the month, when I was well-enough, I came to Maidan yet again. But this time I brought my entire family. Obviously, the first place we went was Ukrainian House, where I met some of my former patients. We hugged each other and we cried together. I was ecstatic to see that young girl yet again.

She told me about the night when former President Yanukovych’s security forces stormed the protesters on Maidan. How the retreating people dragged their clobbered and wounded friends on their own shoulders .

wounded on Maidan
Carrying wounded to safety

How during the entire day she was assisting a surgeon during emergency surgeries to save the lives of protesters.  This shy girl with no medical background was assisting a surgeon!!! How they had to evacuate through windows on the second and third floors to a little hill behind Ukrainian House. How together with the surgeon they dragged severely wounded and torn patients to safety through a window while praying for him to survive this ordeal.

To my shame, I do not remember a name of this girl. This shy and fragile girl that had an astounding iron will. I wish I could thank her. Thank her for everything, for all these people she helped saving. She is a True Hero! This tiny and shy girl is a symbol of durability and will of our nation.

 Editorial note: the International Convention Center is the largest international exhibition and convention center in Kyiv and popularly referred to as simply “Ukrainian House.” This building is overlooking European Square in the heart of the Ukrainian capital. During Maidan’s Dignity revolution, it was transferred into a field hospital where wounded were treated. 

You could close this page. Or you could join our community and help us produce more materials like this.  We keep our reporting open and accessible to everyone because we believe in the power of free information. This is why our small, cost-effective team depends on the support of readers like you to bring deliver timely news, quality analysis, and on-the-ground reports about Russia's war against Ukraine and Ukraine's struggle to build a democratic society. A little bit goes a long way: for as little as the cost of one cup of coffee a month, you can help build bridges between Ukraine and the rest of the world, plus become a co-creator and vote for topics we should cover next. Become a patron or see other ways to support. Become a Patron!

To suggest a correction or clarification, write to us here

You can also highlight the text and press Ctrl + Enter

Please leave your suggestions or corrections here


    Total
    0
    Shares
    Related Posts

    March 10: Pro-Russian collaborators have managed to create 3 “powerful tactical groups.

    Le 10 mars – "Lors des dernières 24 heures, neuf soldats ont été blessés dans la zone de l'opération antiterroriste, aucune perte." – le porte-parole de l'ATO, Andriy Lyssenko.

    Le 10 mars – Pendant la "trêve", les forces militaires russes et les collaborateurs pro-russes ont réussi à créer des "groupes tactiques de choc" dans les régions suivantes:

    le Nord – en direction de Donetsk,

    la zone côtière – en direction de Marioupol,

    Louhansk – en direction du nord de la région.

    En fait, ils ont réussi à créer une armée à partir de groupes criminels disparates.

    Le 10 mars – Les analystes américains du Bureau Strafor estiment que la Russie peut continuer à soutenir les terroristes du Donbass et occuper toute la rive gauche de l'Ukraine.

    Le 10 mars – "Le Tribunal international de La Haye pourrait etudier "la question de la Crimée", alors que toutes les différences entre la Russie et l'UE devraient être traitées en vertu du droit international." – déclaration du ministre des Affaires étrangères d'Espagne, Jose Manuel Garcia-Margallo lors d'une conférence de presse après sa rencontre avec le ministre des Affaires étrangères de la Federation de Russie, Sergueï Lavrov.

    Le 10 mars – "Les militants terroristes continuent à détruire systématiquement le Donbass. Près du village d'Orikhove (district de Popasna, région de Louhansk), des inconnus ont fait sauter un pont de chemin de fer." – le porte-parole de l'ATO, Andriy Lyssenko.

    Le 10 mars – Le ministre des Affaires étrangères d'Ukraine, Pavlo Klimkin a déclaré que les militants terroristes ne permettent pas à l'OSCE de surveiller le processus du retrait de leurs armes lourdes.

    Le 10 mars – Le dollar est tombé à 21,7 hryvnias ukrainiennes.

    Le 10 mars – Lors d'une conversation téléphonique avec le président français, François Hollande, le président de l'Ukraine, Petro Porochenko a déclaré qu'il n'y avait aucun progrès en ce qui concerne les négociations sur la libération de tous les otages, y compris Nadia Savtchenko.

    P.S.: Faîtes circuler cet appel, SVP!

    Тарас Возняк: Геополітична диспозиція Росії Путіна

    Однак це бачення загальної геополітичної ситуації. Виходячи з цього бачення світу і вибудовується реальна політика. Отож, як вона вибудовується?

    Маючи незначні ресурси, Росія Путіна пробує вибудовувати архітектуру Світового острова в опорі на Китай. Але не тільки – донедавна однією з опорних точок був Іран – однак, здається, Іран таки пішов на поступки Світовому острову в обмін на пом'якшення санкцій. Так само вона розраховує на латентну підтримку Франції та Німеччини.

    Але такий розрахунок на інших геополітичних гравців за відсутності власних ресурсів призводить до узалежнення від того ж Китаю, а також і від ЄС (основного споживача російського експорту). Розрахунок на Іран не виправдав себе – Іран пішов своїм шляхом – принаймні ситуативно – і російські сподівання його не надто цікавлять.

    Ця схема не враховує змін, що відбуваються у світі. Неоєвразійці зрозуміли, що світовий центр після ІІ Світової війни перемістився з Лондона до Нью-Йорка, однак неначе не зауважують, що на наших очах він переміщається до Лос-Анджелеса і Шанхаю – десь посередині. І тоді вага Китаю у євразійській конструкції, яку вони пробують вибудовувати, буде домінантною. Вони не зауважують переміщення центру ваги США з атлантичного на тихоокеанське узбережжя. На це слід реагувати і теж виходити на цей геополітичний простір.

    Однак, що ми спостерігаємо – цілком протилежну картину. Росія евакуйовується з перспективного Далекого Сходу та Сибіру. Там відбувається просто цивілізаційний занепад. Московія діє інерційно і далі зосереджується у самій Москві.

    Російська Федерація крайньо асиметрична:

    • ментально – і далі центрами є стара столиця Московського царства – Москва та Російської імперії – Санкт-Петербург;

    • демографічно – за Уралом мешкає 15% населення країни;

    • ресурсно – більшість ресурсів Росії – у Сибірі;

    • військово – головні військові ресурси спрямовані на Захід;

    • релігійно – надмірне фаворитизування православ'я призведе до значних проблем з ісламом, який динамічно поширюється в Росії;

    Якщо вдатися до метафор, то Московія вичерпується. Потрібно будувати власне Російську Федерацію, яка мусить мати інші геополітичні орієнтири. Можливо, режим Путіна – останній чи передостанній москвоцентричний режим в Росії. Можливо, майбутня геополітична орієнтація Російської Федерації мала б бути радше не на вичерпану "среднюю полосу", а на Сибір, Далекий Схід і навіть Арктику.

    Однак чи є політична воля так переформатовувати Росію? У режиму Путіна волі до цього немає. Він думає про дві речі – самозбереження і негайне збагачення. А тому він все ще мислить застарілими категоріями "повернення" Криму та виходу до Чорного моря.

    Якщо Росія не переформатується на Схід, то порожнечу, що утворюється так чи інакше заповнить Китай. Невдовзі питання може бути поставлене так – або Нова Росія, або Новий Китай. Здається, час Сполучених Штатів Сибіру, про які говорили сто років тому, минув – немає ресурсів. Можна сказати, що це футурологія. Так, звичайно. Але саме з такої футурології і витікають подальші політичні програми та дії.

    Тоді як потрібно готуватися до перенесення центру ваги країни на Північ, Схід і навіть на Далекий Схід:

    • головні ресурси Росії (нафта, газ, безпека) невдовзі будуть в Сибірі та Арктиці;

    • головна політична перспектива, з огляду на міграцію цивілізаційних центрів, на Далекому Сході.

    Тому Росії потрібне нове геополітичне мислення спрямоване на Арктику, Сибір і Далекий Схід. Можливо, саме на Далекому Сході постане новий симбіоз Китаю та Росії.

    Чи були спроби такого мислення про переформатування Росії? Звичайно були. Однак нічим не закінчилися. Російським "самодєржцям" комфортно жити в Москві і визискувати країну за Уралом. Що в результаті веде до стагнації і неуспіху цього формату Росії.

    Чи є в Росії досвід зміни формату? Звісно є. І завжди він здобувався як відповідь на зовнішні виклики:

    • Петро І переформатував цивілізаційно відстале Московське царство у Російську імперію;

    • Лєнін, з огляду на поразку у І Світовій війні, переформатував Російську імперію у СССР;

    • Ґорбачов-Єльцин, з огляду на цивілізаційну відсталість, технологічну революцію 1980-х і поразку у "холодній війні", переформатували СССР у відносно демократичну РФ І;

    • Путін, з огляду на інформаційну революцію, зміну технологічних платформ 2000-х переформатовує РФ І у авторитарну РФ ІІ.

    Таким чином ми бачимо якийсь неадекватний геополітичний зсув РФ ІІ – авторитарної Росії третього президентства Путіна. Вона не реагує на зовнішні виклики і не пробує ввійти у світ в адекватному до викликів часу форматі, а неначе виходить з нього. Замість того, щоб прориватися і переорієнтовуватися до нових перспектив – на Тихий океан, Росія самоізолюється, повертається до регресивних форм суспільних відносин, будує чистої води автократію. Зрештою, така реакція для Росії теж характерна. Лєнін у 1917 р. завів країну у комуністичну ізоляцію, Сталін 1945 р. у "холодну війну". Путін заводить Росію у ексКҐБістську ізоляцію.

    Що є причиною такої неадекватної поведінки Путіна? І чи впливає на його політику російська еліта чи російський народ?

    Як правило російські "самодержавці" змінюють державну конструкцію з огляду на якусь політичну чи геополітичну катастрофу. Російська імперія трансформувалася в СССР, а СССР – в Російську Федерацію. Однак нафтовий бум 2000-2013 рр. приніс зовсім іншу якість ресурсів. Єльцин виживав усі 1990-ті. Натомість Путін, отримавши такий ресурс, почав діяти традиційним російським трибом – прирізувати території та збільшувати кількість "руських" (Чечня, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас). Саме тому у 2000-х ожило неоєвразійство, з'явилася концепція "Русского мира".

    І неоєвразійство, і "русский мир" помруть тільки тоді, коли у російських "саможєржцев" заберуть нафто-газовий акселератор – коли остаточно впаде і попит, і ціни на енергоносії.

    Тому на найближче майбутнє, піклуючись тільки про збереження режиму, будучи звичайними мародерами, мислячи за інерцією і насправді не переймаючись стратегічним майбутнім Росії, Путін чи його прямі спадкоємці будуть зацікавлені у:

    • збереженні монополій на нафто-газових ринках;

    • прив'язці своїх клієнтів до нафто-газової залежності;

    • утримуванні цін на нафту та газ;

    • блокуванні енергетичної революції;

    • збереженні Російської Федерації ІІ (третє президентство Путіна) як корпорації її вузького елітного прошарку;

    А тому на міжнародному рівні режим Путіна скоріш за все поставив перед собою такі завдання:

    • розколоти ЄС по кількох лініях (ФРН contra Південна Європа, ФРН+Франція contra Центрально-Східна Європа так званого "санітарний поясу");

    • якщо не повністю позбавити суб'єктності, то хоча б підпорядкувати собі "санітарний пояс" між РФ та її сателітами та ФРН (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Македонія, Греція, Молдова, Україна, Грузія, Вірменія, Азербайджан);

    • відтіснити Велику Британію з будь-яких європейських проектів, включно з ЄС;

    • ізолювати США, знеохотити їх до участі у європейських справах;

    • будь-якими силами втягнути КНР у спільні геополітичні проекти;

    • спробувати знову спровокувати ірансько-американське протистояння або скористатися американськими уступками, які укладалися при перемовинах з Іраном;

    • активізувати залучення невизначених країн у форматі співпраці БРІКС (BRICS – Brazil, Russia, India, China, South Africa) які до 2050 року неначе мають стати чотирма домінуючими економічними системами світу;

    • активізувати фронт протистояння США (Ємен, Газа+Західний берег Йордану, Ліван, Сирія, Ірак, Грузія, Україна, Молдова);

    • змінити світову систему безпеки за своїми лекалами у наближеному до путінсько-дуґінського виконання.