Copyright © 2024 Euromaidanpress.com

The work of Euromaidan Press is supported by the International Renaissance Foundation

When referencing our materials, please include an active hyperlink to the Euromaidan Press material and a maximum 500-character extract of the story. To reprint anything longer, written permission must be acquired from [email protected].

Privacy and Cookie Policies.

Assimilation of ethnic Russians in Ukraine should worry Moscow, Nevzorov says

Beautiful girls in vyshyvankas, ethnic Ukrainian embroidered costumes. Vyshyvanka Day in Lviv, 2015 (Image: Lviv Today)
Image: Lviv Today
Assimilation of ethnic Russians in Ukraine should worry Moscow, Nevzorov says
Edited by: A. N.

An increasing number of ethnic Russians in Ukraine not only are identifying themselves as part of a civic nation in Ukraine but also are taking the next step and assimilating to the Ukrainian ethnic nation, a trend that Vyacheslav Nevzorov says Moscow should be worried about and that should be the focus of study by Russian scholars.

Nevzorov, who writes for the Topwar.ru portal, earlier sounded the alarm that ethnic Russians in Ukraine are quite attracted to the Ukrainian civic nation. Now, he is expressing concern about complete assimilation.

The Moscow commentator says that “the Russian super-ethnos,” which according to him included Russians, Ukrainians and Belarusians, is splitting up and that many “Russian-language people with classical Russian family names have fallen in love with ‘Ukraine’ as a project” and have added to the number of “Russian-language Ukrainians.”

According to Nevzorov, he has “lost many close relatives who were themselves born in Russia and came to Ukraine in the 1980s,” as well as many “fellow students… whose parents were sent from the RSFSR to the UkSSR.” And he says he wants to know why they are shifting their identities from Russian to Ukrainian.

Specifically, he says, he wants to know what lies behind the phenomenon in which his “relative at the door of [his] home told me: ‘Go back to your Russia!’” to the same city from which his relative had come originally.

“Today,” he continues, “it is fashionable to say that we have lost Russians in Ukraine only because” of Ukrainian propaganda and censorship that he says emerged after the Maidan. But in fact, the roots of what he calls the problem of the re-identification and assimilation of ethnic Russians in Ukraine have deeper roots.

Among the most important, Nevzorov says, were the de-industrialization of Ukraine and the collapse of Russian media between 1995 and 2003 “before the mass appearance of the Internet and cable television where Russians of Ukraine could form their own playlists” and maintain contact with their native culture.

Another cause is to be found in the Ukrainian educational system. Even where there are Russian-language schools, he says, these “do not give information about the history of Russia and Russian literature” but rather declare “in Russian” that “Bandera is a hero.” That helps create “Russian-language Russophobes.”

At present, he continues, this phenomenon has become large enough that Russian institutions must investigate it and provide answers to nine questions:

  • “Why in a country where there hasn’t appeared a single children’s film and only a couple of adult ones over the last 24 years are Russian-language young people drawn not to Russia but have been enthusiastic about the ethno-culture of Halychyna?” [Note: By using the term “Halychyna,” which was a medieval princedom with territory straddling western Ukraine, eastern Poland and Slovakia, Nevzorov shows his geographic incompetence and his desire to diminish the ethnic Ukrainian culture in the rest of Ukraine, which had survived despite centuries of forced Russification by Russian tzars and communists. – Ed.]
  • “How has the rejection of the Soviet project influenced the assimilation of ethnic Russians in a fraternal Slavic culture on a fragment of Soviet Russia?”
  • “How has consumerism led to the formation of a Ukrainian political nation” and “why have glamorous Russian-language girls and guys begun to wear in night clubs vyshyvankas [traditional Ukrainian clothes] rather than Versace and Gucci?”
  • “What is Halychyna” not only generally but for Russians in Ukraine? Why have the village and the village worldview won over Russian-language cities like Kharkiv, Odesa, Dniprpetrovsk and even Zaporizhzhia?”
  • “Is the absorption and assimilation of Russians in more radically different non-Slavic cultures possible?”
  • Why does Ukrainian education have such an influence on Russians?
  • What is the proper role of the Black Sea Fleet in maintaining Russian identity in Crimea?
  • How did Russia’s problems in the 1990s affect how Russians in Ukraine saw Russia and their own futures?
  • Can this process of assimilation be stopped and reversed or have things gone beyond the point of no return?
Beautiful Kyiv girls in vyshyvankas. (Image: Etno-vyshyvanka)
Beautiful Kyiv girls in vyshyvankas, ethnic Ukrainian embroidered shirts. (Image: Etno-vyshyvanka)

For all his emotionalism, Nevzorov raises three points which many in Russia and the West have been unwilling to address:

  • First, it is not just Russian-speaking Ukrainians who have joined Ukrainian-speaking Ukrainians to form a civic nation in Ukraine over the last two decades; it included Russian-speaking Russians who have done so as well.
  • Second, this pattern reverses what was typical in Soviet times and one that Russians and many others have assumed is the only one available – that Russians assimilate other peoples, not the other way around. But today, Russians are being assimilated not just politically but ethnically in many places and in the first instance Ukraine.
  • And third, that highlights something that even fewer people have been willing to consider up to now: Russian national identity, despite Moscow’s bombast and the assumption that assimilation only goes in the Russian direction is fact often far weaker than the national identities of other peoples on the post-Soviet space — even when these nations continue to use Russian.

For many ethnic Russians, as Nevzorov’s words suggest, those three things constitute an existential threat; but for many non-Russians, and especially now for Ukrainians, they provide a basis for hope in the future, something all too many of their ancestors had despaired of ever having.

Lenin monument in Zaporizhzhya "dressed" into the Ukrainian ethnic shirt. October 2014. (Image: social media)
Lenin monument in Zaporizhzhia “dressed” into a vyshyvanka, Ukrainian ethnic shirt, in October 2014. (Image: social media)
Edited by: A. N.
You could close this page. Or you could join our community and help us produce more materials like this.  We keep our reporting open and accessible to everyone because we believe in the power of free information. This is why our small, cost-effective team depends on the support of readers like you to bring deliver timely news, quality analysis, and on-the-ground reports about Russia's war against Ukraine and Ukraine's struggle to build a democratic society. A little bit goes a long way: for as little as the cost of one cup of coffee a month, you can help build bridges between Ukraine and the rest of the world, plus become a co-creator and vote for topics we should cover next. Become a patron or see other ways to support. Become a Patron!

To suggest a correction or clarification, write to us here

You can also highlight the text and press Ctrl + Enter

Please leave your suggestions or corrections here



    Euromaidan Press

    We are an independent media outlet that relies solely on advertising revenue to sustain itself. We do not endorse or promote any products or services for financial gain. Therefore, we kindly ask for your support by disabling your ad blocker. Your assistance helps us continue providing quality content. Thank you!

    Related Posts

    Тарас Возняк: Геополітична диспозиція Росії Путіна

    Однак це бачення загальної геополітичної ситуації. Виходячи з цього бачення світу і вибудовується реальна політика. Отож, як вона вибудовується?

    Маючи незначні ресурси, Росія Путіна пробує вибудовувати архітектуру Світового острова в опорі на Китай. Але не тільки – донедавна однією з опорних точок був Іран – однак, здається, Іран таки пішов на поступки Світовому острову в обмін на пом'якшення санкцій. Так само вона розраховує на латентну підтримку Франції та Німеччини.

    Але такий розрахунок на інших геополітичних гравців за відсутності власних ресурсів призводить до узалежнення від того ж Китаю, а також і від ЄС (основного споживача російського експорту). Розрахунок на Іран не виправдав себе – Іран пішов своїм шляхом – принаймні ситуативно – і російські сподівання його не надто цікавлять.

    Ця схема не враховує змін, що відбуваються у світі. Неоєвразійці зрозуміли, що світовий центр після ІІ Світової війни перемістився з Лондона до Нью-Йорка, однак неначе не зауважують, що на наших очах він переміщається до Лос-Анджелеса і Шанхаю – десь посередині. І тоді вага Китаю у євразійській конструкції, яку вони пробують вибудовувати, буде домінантною. Вони не зауважують переміщення центру ваги США з атлантичного на тихоокеанське узбережжя. На це слід реагувати і теж виходити на цей геополітичний простір.

    Однак, що ми спостерігаємо – цілком протилежну картину. Росія евакуйовується з перспективного Далекого Сходу та Сибіру. Там відбувається просто цивілізаційний занепад. Московія діє інерційно і далі зосереджується у самій Москві.

    Російська Федерація крайньо асиметрична:

    • ментально – і далі центрами є стара столиця Московського царства – Москва та Російської імперії – Санкт-Петербург;

    • демографічно – за Уралом мешкає 15% населення країни;

    • ресурсно – більшість ресурсів Росії – у Сибірі;

    • військово – головні військові ресурси спрямовані на Захід;

    • релігійно – надмірне фаворитизування православ'я призведе до значних проблем з ісламом, який динамічно поширюється в Росії;

    Якщо вдатися до метафор, то Московія вичерпується. Потрібно будувати власне Російську Федерацію, яка мусить мати інші геополітичні орієнтири. Можливо, режим Путіна – останній чи передостанній москвоцентричний режим в Росії. Можливо, майбутня геополітична орієнтація Російської Федерації мала б бути радше не на вичерпану "среднюю полосу", а на Сибір, Далекий Схід і навіть Арктику.

    Однак чи є політична воля так переформатовувати Росію? У режиму Путіна волі до цього немає. Він думає про дві речі – самозбереження і негайне збагачення. А тому він все ще мислить застарілими категоріями "повернення" Криму та виходу до Чорного моря.

    Якщо Росія не переформатується на Схід, то порожнечу, що утворюється так чи інакше заповнить Китай. Невдовзі питання може бути поставлене так – або Нова Росія, або Новий Китай. Здається, час Сполучених Штатів Сибіру, про які говорили сто років тому, минув – немає ресурсів. Можна сказати, що це футурологія. Так, звичайно. Але саме з такої футурології і витікають подальші політичні програми та дії.

    Тоді як потрібно готуватися до перенесення центру ваги країни на Північ, Схід і навіть на Далекий Схід:

    • головні ресурси Росії (нафта, газ, безпека) невдовзі будуть в Сибірі та Арктиці;

    • головна політична перспектива, з огляду на міграцію цивілізаційних центрів, на Далекому Сході.

    Тому Росії потрібне нове геополітичне мислення спрямоване на Арктику, Сибір і Далекий Схід. Можливо, саме на Далекому Сході постане новий симбіоз Китаю та Росії.

    Чи були спроби такого мислення про переформатування Росії? Звичайно були. Однак нічим не закінчилися. Російським "самодєржцям" комфортно жити в Москві і визискувати країну за Уралом. Що в результаті веде до стагнації і неуспіху цього формату Росії.

    Чи є в Росії досвід зміни формату? Звісно є. І завжди він здобувався як відповідь на зовнішні виклики:

    • Петро І переформатував цивілізаційно відстале Московське царство у Російську імперію;

    • Лєнін, з огляду на поразку у І Світовій війні, переформатував Російську імперію у СССР;

    • Ґорбачов-Єльцин, з огляду на цивілізаційну відсталість, технологічну революцію 1980-х і поразку у "холодній війні", переформатували СССР у відносно демократичну РФ І;

    • Путін, з огляду на інформаційну революцію, зміну технологічних платформ 2000-х переформатовує РФ І у авторитарну РФ ІІ.

    Таким чином ми бачимо якийсь неадекватний геополітичний зсув РФ ІІ – авторитарної Росії третього президентства Путіна. Вона не реагує на зовнішні виклики і не пробує ввійти у світ в адекватному до викликів часу форматі, а неначе виходить з нього. Замість того, щоб прориватися і переорієнтовуватися до нових перспектив – на Тихий океан, Росія самоізолюється, повертається до регресивних форм суспільних відносин, будує чистої води автократію. Зрештою, така реакція для Росії теж характерна. Лєнін у 1917 р. завів країну у комуністичну ізоляцію, Сталін 1945 р. у "холодну війну". Путін заводить Росію у ексКҐБістську ізоляцію.

    Що є причиною такої неадекватної поведінки Путіна? І чи впливає на його політику російська еліта чи російський народ?

    Як правило російські "самодержавці" змінюють державну конструкцію з огляду на якусь політичну чи геополітичну катастрофу. Російська імперія трансформувалася в СССР, а СССР – в Російську Федерацію. Однак нафтовий бум 2000-2013 рр. приніс зовсім іншу якість ресурсів. Єльцин виживав усі 1990-ті. Натомість Путін, отримавши такий ресурс, почав діяти традиційним російським трибом – прирізувати території та збільшувати кількість "руських" (Чечня, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас). Саме тому у 2000-х ожило неоєвразійство, з'явилася концепція "Русского мира".

    І неоєвразійство, і "русский мир" помруть тільки тоді, коли у російських "саможєржцев" заберуть нафто-газовий акселератор – коли остаточно впаде і попит, і ціни на енергоносії.

    Тому на найближче майбутнє, піклуючись тільки про збереження режиму, будучи звичайними мародерами, мислячи за інерцією і насправді не переймаючись стратегічним майбутнім Росії, Путін чи його прямі спадкоємці будуть зацікавлені у:

    • збереженні монополій на нафто-газових ринках;

    • прив'язці своїх клієнтів до нафто-газової залежності;

    • утримуванні цін на нафту та газ;

    • блокуванні енергетичної революції;

    • збереженні Російської Федерації ІІ (третє президентство Путіна) як корпорації її вузького елітного прошарку;

    А тому на міжнародному рівні режим Путіна скоріш за все поставив перед собою такі завдання:

    • розколоти ЄС по кількох лініях (ФРН contra Південна Європа, ФРН+Франція contra Центрально-Східна Європа так званого "санітарний поясу");

    • якщо не повністю позбавити суб'єктності, то хоча б підпорядкувати собі "санітарний пояс" між РФ та її сателітами та ФРН (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Македонія, Греція, Молдова, Україна, Грузія, Вірменія, Азербайджан);

    • відтіснити Велику Британію з будь-яких європейських проектів, включно з ЄС;

    • ізолювати США, знеохотити їх до участі у європейських справах;

    • будь-якими силами втягнути КНР у спільні геополітичні проекти;

    • спробувати знову спровокувати ірансько-американське протистояння або скористатися американськими уступками, які укладалися при перемовинах з Іраном;

    • активізувати залучення невизначених країн у форматі співпраці БРІКС (BRICS – Brazil, Russia, India, China, South Africa) які до 2050 року неначе мають стати чотирма домінуючими економічними системами світу;

    • активізувати фронт протистояння США (Ємен, Газа+Західний берег Йордану, Ліван, Сирія, Ірак, Грузія, Україна, Молдова);

    • змінити світову систему безпеки за своїми лекалами у наближеному до путінсько-дуґінського виконання.

    March 14: Fourth wave of mobilization is being implemented at an appropriate organizational level

    March 14 – Ukrainian doctors were allowed to visit Nadiya Savchenko, a pilot, who is illegally imprisoned in Russia – Foreign Minister of Ukraine Pavlo Klimkin.

    March 14 – During March 13th the militants in the ATO area have violated ceasefire 32 times; no Ukrainina military were killed, one was injured – NSDC spokesman Andriy Lysenko.

    March 14 – The terrorists are trying to destabilize the situation in the areas of Donbas controlled by Ukrainians – NSDC spokesman Andriy Lysenko. They are seeking to force panic among civilians and "these actions are carried out by the militants who have infiltrated the liberated areas of Donbass and are provoking the residents and intimidation them by lying about the upcoming attacks by the ATO forces".

    March 14 – Fourth wave of mobilization (compared to previous ones) is being implemented at an appropriate organizational level – President of Ukraine Petro Poroshenko – "very low rate of service refusal, good professionals skills of those mobilized, better material support of troops".

    March 14 – Weapons from abroad are starting to arrive in Ukraine. Ukraine has signed contracts for the supply of lethal weapons from 11 EU countries, – said the President of Ukraine Petro Poroshenko in an interview with 1+1 TV channel. Next week Ukraine will receive 30 armoured HAMMERs, – said the President of Ukraine Petro Poroshenko during his meeting with volunteers on March 14th. Earlier in February, the Secretary of the National Security and Defence Council Oleksandr Turchynov has stated that 20 Saxonarmoured personnel carriers (British) have already arrived in Ukraine and another 55 are expected to arrive soon.

    March 14 – "The process which started exactly a year ago in Minsk should not in any way create any illusions in anyone that the threat of war has disappeared or diminioshed. The situation demands clear and coordinated actions, which will sharply increase the defense possibilities of the Armed Forces, the possibilities of defending our country," said President Petro Poroshenko. During this, he also emphasized the importance of building an effective line of protection. "In taking into account our experience, the best examples of projects of fortification structures, dugout shelters, the location of strong points, we should build in the shortest time, a highly effective, deeply defensive position," underlined Poroshenko. According to him, every region should join in building fortifications "Every region has to make its most possible contribution to the fortification work, if we do not want to meet the enemy on the borders of our own cities," stressed the President.

    Also he emphasized that every region will be fortified by its part of the work, and will be responsible for its timeline and quality.

    U.S. activist talks about campaign to support response to post traumatic stress from ongoing conflict in Ukraine

    Ukraine's rotten front

    Where in the world is Putin?

    P.S.: Please spread this appeal as much as possible.

    January 21: Ukrainian army retreated from Donetsk Airport

    January 21 – Ukrainian army retreated from Donetsk Airport.

    January 21 – 1 Ukrainian military was killed in the ATO area in the last 24 hours, – informed NSDC spokesman Andriy Lysenko.

    January 21 – A large number of Russian soldiers in unmarked uniform was spotted near the city of Luhansk. Approximately 60 tanks, over 50 armored infantry carriers and 100 "Tigr" all-terrain infantry mobility vehicles have appeared in the city of Krasnodon. In the of Horlivka, militants of a terrorist group "People's Republic of Donetsk" are being replaced with military of regular Russian Armed Forces. Approximately 100 Russian tanks are located near the cities of Shakhtarsk and Torez, – informed NSDC spokesman Andriy Lysenko.

    January 21 – President of Ukraine Petro Poroshenko has spoken about two thousand Russian soldiers crossing Ukrainian border. In addition, he said, more military equipment, including 20 tanks, were relocated to Ukraine from Russia.

    January 21 – A bridge over Sieverskyi Donets river in the village of Stanytsya Luhanska was blown up at approximately noon on Wednesday, – informed the Head of Luhansk Oblast State Administration Gennadiy Moskal.

    January 21 – Ukraine has requested an explanation from the Russian Federation on the reasons behind stationing over 50 thousand Russian soldiers near the border with Ukraine, informed the spokesman of Ukraine's Foreign Ministry Yevhen Perebyinis.

    January 21 – President of Ukraine Petro Poroshenko has called upon the civilized world to support Ukraine in its fight against terrorism and Russia's aggression when speaking at the World Economic Forum in Davos on Wednesday. The President noted that according to Ukrainian intelligence, 9000 Russian soldiers, 500 tanks, heavy artillery and armored vehicles are currently located in Ukraine. "If this is not aggression then what is?", – asked Poroshenko.

    January 21 – 8 Ukrainian soldiers were captured by terrorists at Donetsk airport, – informed the Advisor to the President of Ukraine and Assistant to the Minister of Defense Yuriy Biryukov.

    January 21 – Broadcasting via TV station "Luhansk 24", the terrorists of "People's Republic of Luhansk" have called upon the residents of the city of Shchastya and the village of Stanytsya Luhanska to rally and demand that Armed Forces of Ukraine leave the abovementioned municipalities, otherwise they will shell them with artillery, – informed the Head of Luhansk Oblast State Administration Gennadiy Moskal. Stanytsya Luhanska and Shchastya are under control of Ukrainian Armed Forces.

    January 21 – President of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe (PACE) Ann Brasser asked the Speaker of the State Council of the Russian Federation, Serhiy Naryshkin to help free the Ukrainian air pilot and deputy Nadiya Savchenko from Russian Prison. This is the content of the letter to the Head of the Russian Council, informs the PACE site. In her letter Brasser asked that Savchenko be released "in a timely fashion, so that she can be present at the opening of the January session of the Assembly that will take place on January 26th." In her letter, Basser noted that the state of Savchenko's health is critical as a result of the hunger strike and reminded that the Minsk protocol, approved by Russia and Ukraine, foresees the immediate of all prisoners and illegally detained people. "Therefore I ask you to pursue all avenues together with your managers in order to guarantee her immedia framework of the Minsk protocol either on humanitarian or other grounds," states the letter. She noted that Savchenko was elected to the Ukrainain Parliament, while additionally also being a member of the Ukrainian delegation in PACE.

    Russia's hybrid war as international corporate raiding

    P.S.: Please spread this appeal as much as possible.