Copyright © 2024

The work of Euromaidan Press is supported by the International Renaissance Foundation

When referencing our materials, please include an active hyperlink to the Euromaidan Press material and a maximum 500-character extract of the story. To reprint anything longer, written permission must be acquired from [email protected].

Privacy and Cookie Policies.

Anti-Terrorist Operation in Ukraine: summary for August 13, 2014

Anti-Terrorist Operation in Ukraine: summary for August 13, 2014

By Roman Burko

Situation in the ATO Zone Deteriorates

On August 13 the situation at the fronts has significantly deteriorated due to the increasing build-up of reinforcements from Russia. Last night the terrorists shelled the ATO forces in the area of Vuhlehirsk thus thwarting the attack of the Ukrainian troops on Horlivka and Makiivka. It is interesting that DNR in their summaries presented this shelling as a punitive operation by the “junta”. Such manipulations of information by pro-Russian terrorists in their attempts to brainwash the civilians cause bewilderment: why does their press center work faster and smoother than the ATO press center?

According to yet unconfirmed reports, a part of the ATO forces were encircled in the area of Ilovaisk. This information is being verified; however, we cannot rule out its authenticity because the situation in that area is extremely critical.

We are skeptical about reports that the terrorists are preparing to break out of Horlivka towards Donetsk. This is of no use for them given that in the past days a lot of weapons (including multiple rocket launch systems) were transferred to Horlivka. Instead, they may want to counter-attack on Kramatorsk and Druzhkivka. The terrorists are also preparing a secret attack in the area of Debaltseve and are planning to encircle the group of Ukrainian troops advancing upon Horlivka from the east, along with an attack from Horlivka.

Last night there was an artillery duel near Slovyanoserbsk. The ATO forces attacked the place of deployment of BM-21 “Grad” systems of the terrorists with MRLSs. However, judging by the fact that those Grads continued to attack towards the ATO grouping in the north of Luhansk, they have failed to destroy them.

The terrorists began a counter-attack towards Miusynsk and Savur-Mohyla. They also performed contact reconnaissance. Using four armored vehicles they perform an exploratory attack towards Savur-Mohyla from the direction of Antratsyt and Rovenky. The main forces of the terrorists will likely go from Snizhne via Manuilivka and Petrivske. We made this conclusion after receiving information about arrival of reinforcement in the form of manpower and armored vehicles to Snizhne. According to operational information up to 40 KAMAZes of terrorists arrived to the city.

As for Miusynsk, the terrorists managed to take the center of the city under their control and continue to fight the ATO forces at the southern outskirts. The attack on Krasnyi Luch from the north-west could solve the problem of Krasnyi Luch and Miusynsk but it has not succeeded yet.

Approximately at 16:00 we received additional information that the convoy of over 100 units of Russian military equipment entered Ukraine via Dubrovka (near Kuybyshevo). The convoy moved towards Snizhne. In the first half of the day there was complete lack of communication in Snizhne and Torez. It is possible that communication was jammed in order to cover the transfer of significant forces of militants towards Snizhne. It should be noted that the convoy of the vehicles in Snizhne was attacked by the Air Forces of Ukraine; as a result, 1 APC and 2 Urals of militants were destroyed. In response, the terrorists fired the aircraft from MANPADS but the aircraft released flares and departed safely. The tactics of destruction of convoys by aircraft gives positive results but is currently rarely used by the ATO forces.

According to our forecasts, the group of Ukrainian troops in Miusynsk gets in a very difficult position. In this situation it is extremely important to successfully complete the attack upon Krasnyi Luch to save our forces.

With regard to the attack upon Donetsk: after unsuccessful attempts to take Ilovaisk the ATO forces had to regroup.

Judging by the activity of terrorists in Mospyne they planning some action from this area. Perhaps this will be a breach towards the Russian Federation, or maybe an attack which together with the attack from Snizhne would allow the terrorists to cope with the ATO group in Mala and Velyka Shyshivka.

To summarize, the offensive initiative of the ATO command is lost now. We want to believe that all possible counter-attacks the terrorists may perform have been analyzed by the ATO General Staff and there are responses to all actions that the terrorists may take.

Disinformation Strategy by Terrorists

Timeo Danaos et dona ferentes

Throughout the day we repeatedly drew attention to the possible provocations with the “humanitarian” convoy. Closer to the evening Russian curators of the terrorists were ready to implement disinformation operations.

At around 19:30-20:00 the majority of the information channels of the Russian terrorists (groups in social media, forums, Zello channels) started cranking out disinformation en masse. According to the false message, the Ukrainian troops allegedly broke out of the Luhansk airport by battle and are fighting with tanks in the village of Novosvitlivka, located on the key highway M04, connecting Luhansk with Russia.

The site “Russian Spring”, a mouthpiece of the terrorists, went on to say “This maneuver is explained not only by tactical but also political motives. It is from this direction that the entrance of the Russian humanitarian column onto the territory of Novorossiya would have appeared the most logical”.


We checked this information and contacted the Ukrainian security officials at the airport. The ATO had not carried out these maneuvers. From this it follows that Russia is organizing media support for a provocation with the entrance of the “humanitarian convoy” from the direction of Izvaryne. It is most likely that there is a plan by the Russian special forces to shell the convoy pretending to be “Ukrainian punishers” somewhere near Novosvitlivka.

[hr]Source:, Edited by Larry Field

You could close this page. Or you could join our community and help us produce more materials like this.  We keep our reporting open and accessible to everyone because we believe in the power of free information. This is why our small, cost-effective team depends on the support of readers like you to bring deliver timely news, quality analysis, and on-the-ground reports about Russia's war against Ukraine and Ukraine's struggle to build a democratic society. A little bit goes a long way: for as little as the cost of one cup of coffee a month, you can help build bridges between Ukraine and the rest of the world, plus become a co-creator and vote for topics we should cover next. Become a patron or see other ways to support. Become a Patron!

To suggest a correction or clarification, write to us here

You can also highlight the text and press Ctrl + Enter

Please leave your suggestions or corrections here

    Euromaidan Press

    We are an independent media outlet that relies solely on advertising revenue to sustain itself. We do not endorse or promote any products or services for financial gain. Therefore, we kindly ask for your support by disabling your ad blocker. Your assistance helps us continue providing quality content. Thank you!

    Related Posts

    Тарас Возняк: Геополітична диспозиція Росії Путіна

    Однак це бачення загальної геополітичної ситуації. Виходячи з цього бачення світу і вибудовується реальна політика. Отож, як вона вибудовується?

    Маючи незначні ресурси, Росія Путіна пробує вибудовувати архітектуру Світового острова в опорі на Китай. Але не тільки – донедавна однією з опорних точок був Іран – однак, здається, Іран таки пішов на поступки Світовому острову в обмін на пом'якшення санкцій. Так само вона розраховує на латентну підтримку Франції та Німеччини.

    Але такий розрахунок на інших геополітичних гравців за відсутності власних ресурсів призводить до узалежнення від того ж Китаю, а також і від ЄС (основного споживача російського експорту). Розрахунок на Іран не виправдав себе – Іран пішов своїм шляхом – принаймні ситуативно – і російські сподівання його не надто цікавлять.

    Ця схема не враховує змін, що відбуваються у світі. Неоєвразійці зрозуміли, що світовий центр після ІІ Світової війни перемістився з Лондона до Нью-Йорка, однак неначе не зауважують, що на наших очах він переміщається до Лос-Анджелеса і Шанхаю – десь посередині. І тоді вага Китаю у євразійській конструкції, яку вони пробують вибудовувати, буде домінантною. Вони не зауважують переміщення центру ваги США з атлантичного на тихоокеанське узбережжя. На це слід реагувати і теж виходити на цей геополітичний простір.

    Однак, що ми спостерігаємо – цілком протилежну картину. Росія евакуйовується з перспективного Далекого Сходу та Сибіру. Там відбувається просто цивілізаційний занепад. Московія діє інерційно і далі зосереджується у самій Москві.

    Російська Федерація крайньо асиметрична:

    • ментально – і далі центрами є стара столиця Московського царства – Москва та Російської імперії – Санкт-Петербург;

    • демографічно – за Уралом мешкає 15% населення країни;

    • ресурсно – більшість ресурсів Росії – у Сибірі;

    • військово – головні військові ресурси спрямовані на Захід;

    • релігійно – надмірне фаворитизування православ'я призведе до значних проблем з ісламом, який динамічно поширюється в Росії;

    Якщо вдатися до метафор, то Московія вичерпується. Потрібно будувати власне Російську Федерацію, яка мусить мати інші геополітичні орієнтири. Можливо, режим Путіна – останній чи передостанній москвоцентричний режим в Росії. Можливо, майбутня геополітична орієнтація Російської Федерації мала б бути радше не на вичерпану "среднюю полосу", а на Сибір, Далекий Схід і навіть Арктику.

    Однак чи є політична воля так переформатовувати Росію? У режиму Путіна волі до цього немає. Він думає про дві речі – самозбереження і негайне збагачення. А тому він все ще мислить застарілими категоріями "повернення" Криму та виходу до Чорного моря.

    Якщо Росія не переформатується на Схід, то порожнечу, що утворюється так чи інакше заповнить Китай. Невдовзі питання може бути поставлене так – або Нова Росія, або Новий Китай. Здається, час Сполучених Штатів Сибіру, про які говорили сто років тому, минув – немає ресурсів. Можна сказати, що це футурологія. Так, звичайно. Але саме з такої футурології і витікають подальші політичні програми та дії.

    Тоді як потрібно готуватися до перенесення центру ваги країни на Північ, Схід і навіть на Далекий Схід:

    • головні ресурси Росії (нафта, газ, безпека) невдовзі будуть в Сибірі та Арктиці;

    • головна політична перспектива, з огляду на міграцію цивілізаційних центрів, на Далекому Сході.

    Тому Росії потрібне нове геополітичне мислення спрямоване на Арктику, Сибір і Далекий Схід. Можливо, саме на Далекому Сході постане новий симбіоз Китаю та Росії.

    Чи були спроби такого мислення про переформатування Росії? Звичайно були. Однак нічим не закінчилися. Російським "самодєржцям" комфортно жити в Москві і визискувати країну за Уралом. Що в результаті веде до стагнації і неуспіху цього формату Росії.

    Чи є в Росії досвід зміни формату? Звісно є. І завжди він здобувався як відповідь на зовнішні виклики:

    • Петро І переформатував цивілізаційно відстале Московське царство у Російську імперію;

    • Лєнін, з огляду на поразку у І Світовій війні, переформатував Російську імперію у СССР;

    • Ґорбачов-Єльцин, з огляду на цивілізаційну відсталість, технологічну революцію 1980-х і поразку у "холодній війні", переформатували СССР у відносно демократичну РФ І;

    • Путін, з огляду на інформаційну революцію, зміну технологічних платформ 2000-х переформатовує РФ І у авторитарну РФ ІІ.

    Таким чином ми бачимо якийсь неадекватний геополітичний зсув РФ ІІ – авторитарної Росії третього президентства Путіна. Вона не реагує на зовнішні виклики і не пробує ввійти у світ в адекватному до викликів часу форматі, а неначе виходить з нього. Замість того, щоб прориватися і переорієнтовуватися до нових перспектив – на Тихий океан, Росія самоізолюється, повертається до регресивних форм суспільних відносин, будує чистої води автократію. Зрештою, така реакція для Росії теж характерна. Лєнін у 1917 р. завів країну у комуністичну ізоляцію, Сталін 1945 р. у "холодну війну". Путін заводить Росію у ексКҐБістську ізоляцію.

    Що є причиною такої неадекватної поведінки Путіна? І чи впливає на його політику російська еліта чи російський народ?

    Як правило російські "самодержавці" змінюють державну конструкцію з огляду на якусь політичну чи геополітичну катастрофу. Російська імперія трансформувалася в СССР, а СССР – в Російську Федерацію. Однак нафтовий бум 2000-2013 рр. приніс зовсім іншу якість ресурсів. Єльцин виживав усі 1990-ті. Натомість Путін, отримавши такий ресурс, почав діяти традиційним російським трибом – прирізувати території та збільшувати кількість "руських" (Чечня, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас). Саме тому у 2000-х ожило неоєвразійство, з'явилася концепція "Русского мира".

    І неоєвразійство, і "русский мир" помруть тільки тоді, коли у російських "саможєржцев" заберуть нафто-газовий акселератор – коли остаточно впаде і попит, і ціни на енергоносії.

    Тому на найближче майбутнє, піклуючись тільки про збереження режиму, будучи звичайними мародерами, мислячи за інерцією і насправді не переймаючись стратегічним майбутнім Росії, Путін чи його прямі спадкоємці будуть зацікавлені у:

    • збереженні монополій на нафто-газових ринках;

    • прив'язці своїх клієнтів до нафто-газової залежності;

    • утримуванні цін на нафту та газ;

    • блокуванні енергетичної революції;

    • збереженні Російської Федерації ІІ (третє президентство Путіна) як корпорації її вузького елітного прошарку;

    А тому на міжнародному рівні режим Путіна скоріш за все поставив перед собою такі завдання:

    • розколоти ЄС по кількох лініях (ФРН contra Південна Європа, ФРН+Франція contra Центрально-Східна Європа так званого "санітарний поясу");

    • якщо не повністю позбавити суб'єктності, то хоча б підпорядкувати собі "санітарний пояс" між РФ та її сателітами та ФРН (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Македонія, Греція, Молдова, Україна, Грузія, Вірменія, Азербайджан);

    • відтіснити Велику Британію з будь-яких європейських проектів, включно з ЄС;

    • ізолювати США, знеохотити їх до участі у європейських справах;

    • будь-якими силами втягнути КНР у спільні геополітичні проекти;

    • спробувати знову спровокувати ірансько-американське протистояння або скористатися американськими уступками, які укладалися при перемовинах з Іраном;

    • активізувати залучення невизначених країн у форматі співпраці БРІКС (BRICS – Brazil, Russia, India, China, South Africa) які до 2050 року неначе мають стати чотирма домінуючими економічними системами світу;

    • активізувати фронт протистояння США (Ємен, Газа+Західний берег Йордану, Ліван, Сирія, Ірак, Грузія, Україна, Молдова);

    • змінити світову систему безпеки за своїми лекалами у наближеному до путінсько-дуґінського виконання.