Terrorist war of the Russian Federation against Ukraine. Summary for September 7, 2014

Terrorist war of the Russian Federation against Ukraine. Summary for September 7, 2014

By Roman Burko

The third day of the ‘ceasefire’

The Situation Around Donetsk

Either the DNR and LNR have not heard that about the planned ceasefire or they disrespect their political leaders. In any case, they continue to fight for the Donetsk airport. Despite the silence of the Ukrainian heavy artillery, the Russian terrorists use mortars, rocket systems GRAD and self-propelled guns NONA in full swing. One Grad system is constantly shelling the Donetsk airport from the territory of the chemical factory.

Over the past days the enemy had time to prepare their resources for further escalation of the war. Recall that after a successful offensive in the direction of the Donetsk-Kharkiv road the Ukrainian forces were forced to withdraw from Pisky.  This helps to understand why the enemy was able to remove part their forces from this sector and throw them in the Southern sector in the area of Olenivka-Olhynka. Most likely the terrorists are preparing an assault towards Mariupol from the North; either via Olenivka –Novotroitsk or via Vuhledar. The first way is more logical as it allow closing the ring around Dokuchayivsk. The second way is possible, but the enemy most likely do not have the resources for this option.

The Situation Around Mariupol

Having being driven back from the Shyrokino area, the Russian forces withdrew to Novoazovsk, where they have started to regroup and resupply. So the truce has been helpful to them as well. The shelling of the outskirts of Mariupol from the East has been taking place. And as previously reported, Diversionary Reconnaissance Groups (DRG) of the enemy are already acting in the southern territory of the Donetsk Oblast and along the coastal road (E58), which creates difficulties in bringing supplies to the forces defending Mariupol.

We were also informed by the people living around Novoazovsk about the Russian regular army trying to spread panic among civilians. The Russians have been spreading rumours that they have the objective of getting to Zaporizhzhia by Thurshday. This is more bravado than a real threat, but it does have an impact on people’s minds.

We have written before that the Amvrosiivka grouping of the Ukrainian forces, while cut off, is not surrounded. Even with the Russian Army reinforcements it has proved difficult for the enemy to hold and control such a big group of the Ukrainian troops. The residents of Telmanove were therefore pleasantly surprised when the town was liberated by our forces that have been moving west.  Now that the Ukrainian forces occupy towns and residential areas we will see if the Russian-terrorist forces will shell these areas. But I suppose, based on what has happened up to now, we know the answer to that question already.

Northern Donetsk Combat Zone

According to sources in the Horlivka combat zone, it has been relatively quiet there. Terrorists continue to shell Dzerzhynsk, shooting from the South-East direction, likely from Zhdanivka, and also from the South-West direction, likely form Panteleymonovka. Taking into consideration suspicious activity of the terrorists in the towns between Donesk and Luhansk. We can expect preparations to advance on Dzerzhinsk and Debaltseve. There is a high level of activity of terrorists in Alchevsk (where it was quiet before) and in Perevalsk. We had also indicated previously that enemy forces were concentrated in Brianka. And movement of columns of vehicles moving in the direction of Shakhtarsk-Zugres has been identified. These forces are probably gathering in the area of Gornoie and Zuievka. This is why the situation of Debaltseve is still a serious issue.

Luhansk Combat Zone

The Russian-terrorists have managed to gain a foothold on the east bank of the Siverskiy Donets River. The river has provided protection for the Russian-terrorists on the western bank and for the rear of ATO which is situated in Shchastia. So this situation is not a good scenario. In spite of the “truce”, Shchastia continues to be shelled, and DRG units of the terrorists are acting in the rear of our troops.

Panorama of the Siverskiy Donets river

International Military Support to Ukraine?

On the world arena we have the bunch of “refusals”. USA, France, Italy, Poland and Norway one by one refuted the words of President Poroshenko's advisor Ihor Lutsenko about supplying Ukraine with weapons. There are two options: either Lutsenko was not aware of all the details of world diplomacy (NATO countries do not want to officially display show their intention to supply Ukraine with weapons), or things are really this bad, and no country really promises us military support either formally or informally. In any case we should remember the rule “God helps those who help themselves”. Obviously, every state has its own goals and very few of them want to put themselves into open confrontation with the powerful aggressor terrorizing Ukraine. But we want to remind you of Napoleon’s words about the people and the army: “If Europe does not want to “feed” the (Ukrainian) army, they will have to “feed” the Russian army soon.

Glory to Ukraine!

[hr]Source: burkonews.info, translated by Victoria Field and Eugenia Zlamanukedited by Larry Field

To suggest a correction or clarification, write to us here

You can also highlight the text and press Ctrl + Enter

Please leave your suggestions or corrections here



    Leave a Reply
    Euromaidan Press

    We are an independent media outlet that relies solely on advertising revenue to sustain itself. We do not endorse or promote any products or services for financial gain. Therefore, we kindly ask for your support by disabling your ad blocker. Your assistance helps us continue providing quality content. Thank you!

    Related Posts

    Тарас Возняк: Англосаксонські геополітичні тренди і війна в Україні

    Континент у вигляді першої імперії Наполеона програв. Але не перестав розвиватися і усвідомлювати та пробувати реалізовувати свої інтереси.

    Наступною потугою, яка почала загрожувати тогочасній Імперії Світового океану – Британській імперії – стала об'єднана Отто фон Бісмарком Німецька імперія. Властиво доволі проблематично називати Німецьку імперію імперією. Тим більше – порівнювати її з першою імперією Наполеона, яка справді на імперських засадах об'єднувала таку різноманітну Європу. Німецька імперія творилася вже в епоху, коли поставали націоналізми. Німецька імперія вже не апелювала до ідеалів Великої Французької революції, традиції республіканізму чи по-наполеонівськи тлумаченого імперства. Вона апелювала до "німецькості" – мови, землі, крові, духу народу тощо. Тому Німецька імперія мала природні рамки. Вона була скута етнічним розселенням німецькомовного населення Європи.

    Для того, щоб вийти за ці межі, їй була потрібна війна у Європі. Саме тому Німеччина спровокувала Першу та Другу світові війни.

    Чи були вони неминучими? Звичайно. Це була чергова спроба Континенту об'єднатися. Однак від самого початку це об'єднання Європейського континенту (чи ширше – Світового острова) відбувалося на приречених на поразку основах. Німецький націоналізм не міг стати основою об'єднання Європи. Особливо у перверсивних нацистських формах.

    Але ніщо не вічне.14 серпня 1941 року американська сторона обумовлювала свою допомогу Британії розпуском її колоніальної імперії. Міжнародні банкіри, які від початку ХХ століття перебралися з Британії у США, прагнули доступу до ресурсів і ринків, без посередництва адміністративних важелів британських колоніальних урядів. Британській імперії було підписано вирок. Вона стала Об'єднаним.

    Та спроби об'єднати ресурси і потугу Світового острова не припинялися.

    Принагідно тут можна згадати і реалізований Йосифом Сталіним (Йосиф Джугашвілі, 1879-1953) проект об'єднання Європи (принаймні частково) під протекторатом СССР. Хоча і цей проект базувався, як і нацистський, на неефективному комуністичному фундаменті, тому теж був приречений на поразку. Що і сталося з розпадом комуністичного табору та самого СССР.

    Останньою і, здається, доволі успішною спробою об'єднати Європу став проект створення Європейського союзу.

    Сучасне об'єднання Європи відбувається за інших обставин і на іншому фундаменті.

    По-перше, у Світовому океані відбулися значні зміни. Формально за результатами Другої світової війни Британська імперія зникла. Однак не могли зникнути інтереси "народів моря". А отже, не могла зникнути й Імперія Світового океану. 14 серпня 1941 року Імперією Світового океану вже формально стали США.

    США перейняли, продовжили і розвинули традиції Імперії Світового океану. На сьогодні, попри велике значення Світового океану як об'єднавчого чинника, розуміння простору, океану було переосмислене. Якщо колись це були саме моря та океани – Світовий океан у прямому сенсі слова сполучав Австралію, Велику Британію та Канаду, то тепер їх єднає багато інших океанів: інформаційний, ментальний, мовний, ринковий тощо.

    На наших очах англійська мова стала мовою світу, на наших очах по всьому світу ширяться різного роду стандарти та формати, світ ментально стає ближчим. Постав світовий ринок – колись він тримався на дорогах та океанах, а тепер на Інтерненті та SWIFTі (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications, Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій) – без них ми вже не можемо вести жодного більш-менш серйозного підприємництва. Світові океани тепер зовсім інші.

    Сьогодні США єднають острови у Світовому океані, які ми називаємо континентами, по-іншому.

    Світовий океан вихлюпнувся у космос – сьогодні ми банально поєднані не лише інформаційними каналами, але й системами GPS, без яких скоро взагалі не зможемо обходитися.

    А що ж Континент, Світовий острів? Він, звісно залишився. Але він уже функціонує в інших контекстах – він не може ігнорувати того, що змінився сам Світовий океан.

    Хоча у старому сенсі слова світовий острів складається з трьох головних складових: ЄС, РФ, КНР.

    Вони є хребтом Світового острова у традиційному сенсі слова.

    Але у новітньому сенсі слова і ЄС, і РФ, і КНР втягнуті/зв'язані цілою системою зв'язків через новітні об'єднуючі простори з сучасним Світовим океаном. Так само втягується у цей простір і решта світу.

    Світовий океан трансформувався, тому і старий традиційний світовий острів змушений, хоче він того чи ні, інтегруватися у Новітню Імперію Світових океанів. І цією Новітньою Імперією Світових океанів вже теж не є тільки США – вона починає охоплювати весь світ. Вона є синтетичним тілом зі складною організацією, яка постає не з огляду на чиюсь волю – вона давно вже є об'єктивним світовим процесом. Дехто називає його глобалізацією.

    Однак не всі розуміють, наскільки глибинно ці зміни міняють конструкцію світу. Наразі найбільше проблем є з застарілим мисленням режиму, що панує у Росії. Російська Федерація, хоче чи не хоче, неминуче інтегрується у Новітніх Світових океанах. Однак ретроградний режим Владіміра Путіна пробує мислити по-старому, повернути світ до старої геополітичної констеляції часів Маккіндера – він пробує ігнорувати новітні виміри Світового океану.

    Причин цього багато – це і особиста неосвіченість російської провідної верстви, і особиста неосвіченість Путіна.

    Але результатом цього всього є те, що Путін по-старосвітськи пробує зібрати нову континентальну коаліцію проти Новітньої Імперії Світових океанів.

    А тому апелює до Китаю, апелює до частини Європи, пробує розколоти ЄС. Разом з тим шукають союзників і клієнтів/агентів серед європейських правих радикалів, які застрягли у націоналістичному минулому, європейських ліваків, які втратили зв'язок з реальністю, частини європейських корупціонерів і т.д.

    На перспективу Новітня Імперія Світових океанів, звісно, інтегрує в себе партикулярні острови і їх уламки – як-от Північну Корею.

    І ще раз підкреслю, що США наразі є центром цього інтеграційного процесу, однак цей процес, який ми поетично називаємо Новітньою Імперією Світових океанів, до них не зводиться – це загальносвітовий процес. Ми не знаємо навіть того, чи центром Новітньої Імперії Світових океанів буде англосаксонський світ. Можливо, Китай – чому ні? Вже сьогодні цивілізаційний і, відповідно, інтеграційний центр глобалізованого світу змістився з англо-саксонської північної Атлантики (ХХ сторіччя) у басейн Тихого океану – збулося передбачення Генрі Кісінжера сорокарічної давності. Тож Шанхай на перспективу може спокійно конкурувати з Нью-Йорком.

    Однак на те, щоб центр Новітньої Імперієї Світових океанів змістився так, як передбачає Генрі Кіссінжер, ще потрібен час. А наразі ми маємо справу з рецидивом Путіна – рецидивом архаїчного підходу до облаштування світу.

    Цей рецидив є спробою повернення до сформованої у Ялті 1945 року конструкції світу, яка була балансом Світового океану і Суші, США+, і СССР+.

    І цього разу Україна опинилася між Новітньою Імперією Світових океанів і ретроградним режимом Путіна. А тому ми повинні розуміти і цілі, і можливості обох сторін протистояння. По-суті, розібратися з диспозицією сил.

    А це диспозиція в морі, на суші, в повітрі, у інформаційному просторі, у світовій економіці, у культурно-ментальному просторі.

    Це тільки кілька прикладів новітніх океанів, де точиться сучасна війна. Інструментів і просторів, які вони породжують, набагато більше, ось хоча б деякі з них: Hollywood, Internet, Facebook, Scype, Fashion, McDonald тощо – ось чому ми сьогодні маємо вести мову не про Світовий і підводні човни у ньому, а про Світові океани – світ розширився в інші виміри. І, відповідно, поширила свої впливи в і через них Новітня Імперія Світових океанів.

    Якщо відійти від футурологічних візій до більш заземлених реалій заявленої теми – англосаксонських геополітичних трендів, то глобалістичний тренд Світових океанів є тільки одним із них. Новітня Імперія Світових океанів є тільки однією великою геополітичною ідеєю, якою були і є опановані спадкоємці Британської імперії – тепер це США+.

    На Британських островах, які так чи інакше були ізольованими від континенту, процвітала і друга геополітична ідея, яка полягала в ізоляціоналізмі.

    На Британських островах цей ізоляціоналізм має природну і глибоко в минуле закорінену традицію.

    Цю ізоляціоністську ідею британські колоністи привезли з собою і у США. Врешті колонії Нової Англії розпочали свою незалежну політичну історію з відокремлення від Великої Британії. Значна частина історії США була історією ізоляціонізму. У світову історію як світовий гравець США ввійшли тільки під час Першої та Другої світових війн. За їхніми результатами США стали не лише гравцем світового рівня, а й світовим лідером – лідером дедалі складнішого інтеграційного процесу, який ми називаємо Імперією Світового океану.

    Тоді ж було розбито і сподівання Німеччини (тоді нацистського Третього Райху) стати Континентальною Імперією.

    Натомість після Другої світової війни цей план був реалізований, чи майже реалізований, СССР. СССР не лише окупував пів-Європи та чверть Німеччини, але й на якийсь час зблизився з КНР – і таким чином комуністичний континентальний проект охопив ледь не весь Світовий острів.

    Ads are disabled for Euromaidan patrons.

    Support us on Patreon for an ad-free experience.

    Already with us on Patreon?

    Enter the code you received on Patreon or by email to disable ads for 6 months

    Invalid code. Please try again

    Code successfully activated

    Ads will be hidden for 6 months.