Ukrainer brauchen voraussichtlich für Reisen nach Europa ab 2015 kein Visum mehr

Ukrainer brauchen voraussichtlich für Reisen nach Europa ab 2015 kein Visum mehr


Die ukrainische Regierung kündigt die Ausstellung von biometrischen Reisepässen ab dem 1. Januar 2015 an. Dabei handelt es sich nicht nur um eine Forderung der ukrainischen Öffentlichkeit sondern auch um eine der Bedingungen, unter denen die Europäische Union zur Abschaffung der Visapflicht für Ukrainer bereit ist, eine der Maßnahmen im bereits 2010 von der Ukraine und der EU unterschriebenen Aktionsplan über Visa-Regelungen. Dieses Dokument geht davon aus, dass die Ukraine eine effektive Kontrolle über die Grenzen und Migration übernehmen und Dokumentationssicherheit einrichten wird.

Das Ministerkabinett investiert 150 Millionen Hrywnia für die Herstellung von biometrischen Pässen, berichtete Ministerpräsident Arsenij Jazenjuk am Ende der Regierungssitzung vom 5. November. Ihm zufolge erwartet die Regierung, dass bald eine neue EU-Mission ankommen wird, um die Umsetzung des Plans zur Visafreiheitsregelung seitens der Ukraine zu begutachten.

"Um die Regelung über Visabefreiung effizient umsetzen zu können, hat die Regierung nun entschieden, mit 150 Millionen Hrywnia  insgesamt über 600 Geräte für die Ausstellung biometrischer Pässe zu kaufen," sagte Jazenjuk.

Die EU und die Ukraine hatten am 22. November 2010 den Aktionsplan für die Visaliberalisierung unterzeichnet. Dieser Plan besteht aus zwei Stufen: Die erste Stufe beschreibt die Änderungen in der aktuellen Gesetzgebung, die zweite sorgt für deren Umsetzung.

Die Ukraine hat den ersten Schritt erst im Juni des laufenden Jahres unternommen, als die Werchowna Rada die für den Aktionsplan erforderlichen Gesetze verabschiedet hat, deswegen kann die Umsetzung der zweiten Stufe jetzt erst beginnen. Die Abgeordneten haben Änderungen der bestehenden Rechtsvorschriften bezüglich Flüchtlingen und die Menschenrechtsbeauftragten der Werchowna Rada für den Schutz personenbezogener Daten hinzugefügt. Die Abgeordneten verabschiedeten darüber hinaus auch ein "Antidiskriminierungsgesetz" sowie ein Gesetz zur Bekämpfung der Korruption.

Justizminister Pawlo Petrenko stellte in einem Kommentar zu diesen Gesetzen fest, dass die Ukraine die Voraussetzungen des Aktionsplans zur Harmonisierung der ukrainischen Gesetzgebung mit den EU-Normen erfüllt hat. Deswegen kann die ukrainische Seite nach Anischt des Ministers mit der zweiten Stufe beginnen, die nicht nur die Vereinfachung der Visa-Regelungen mit der EU ermöglichen wird sondern auch die Abschaffung von EU-Visa für die Ukraine.

Experten: Die EU ist zufrieden, aber es gibt Probleme

EU-Experten kommen auch zu dem Schluss, dass die Ukraine die notwendigen legislativen und politischen Voraussetzungen geschaffen hat, um zur zweiten Stufe des Aktionsplans zur Vereinfachung der Visa-Regelungen überzugehen. Im Juni bestätigte die EU ihrerseits die Bereitschaft, zur zweiten Stufe übergehen, die entsprechende Entscheidung wurde am 23. Juni bei der EU-Ratsitzung der Außenminister in Luxemburg gebilligt.

Im September überprüften EU-Experten die Umsetzung des Aktionsplans in der Ukraine und begrüßten größtenteils die ukrainischen Maßnahmen. Derzeit sei das einzige Hindernis für die Abschaffung der EU-Visa das Fehlen von biometrischen Pässen, berichtete die stellvertretende Ministerin für Auswärtige Angelegenheiten, Lana Serkal.

"Im September besuchten vier EU-Missionen Ukraine, um die Fortschritte in diesem Bereich zu beurteilen: Eine von ihnen betraf die Frage der Grenzkontrolle, eine weitere das Thema der Dokumentensicherheit, und zwei weitere Missionen beurteilten Probleme bezüglich der Unterbringung und Migration. Was die Ergebnisse dieser Missionen betrifft, sind sie durchaus positiv. Das einzige Problem ist, dass die Massenproduktion von biometrischen Pässen bisher noch nicht möglich ist, weshalb die EU-Kommission die Sicherheit dieser Pässe nicht bewerten kann. Dies ist ein Mangel, den wir in der nächsten Zukunft beseitigen wollen," sagte die stellvertretende Außenministerin.

Es ist die Aufgabe der Regierung, ab dem 1. Januar 2015 biometrische Pässe auszustellen, betonte Serkal. Nach unabhängigen Experten liegt jedoch das Problem nicht nur in der Möglichkeit der Regierung (oder ihrem Versäumnis), den Druck und die Ausgabe von biometrischen Reisepässen zu gewährleisten. Die europäische Seite ist viel mehr mit der Frage der Sicherheit der östlichen Grenzen der EU und der Ukraine beschäftigt, sprich, ob die Ukraine in der Lage ist, eine effektive Kontrolle über den östlichen Teil der eigenen Grenze wieder zu erlangen, die immer noch unter der Kontrolle der Separatisten und russischen Truppen im Donbas ist, sagt der stellvertretende Direktor des World Politics Institute Serhyj Solodkyj.

"Die EU wird große Aufmerksamkeit auf die Frage der biometrischen Pässe richten. Wir wissen über die bestehenden Ängste, dass der Ausstellungsprozess unterbrochen werden kann, da möglicherweise mehr Menschen einen solchen Pass erhalten wollen, als die Ukraine in der Lage ist zu liefern und die Behörden in die Lage zu versetzen, solche Pässe auszugeben. Zweitens hat die Europäische Union vor allem ein Interesse an der Einhaltung aller Sicherheitsmaßnahmen bei der Ausstellung biometrischer Reisepässe. Allerdings ist die zentrale Frage der Sicherheit an der Ostgrenze bzw. deren tatsächliche Durchlässigkeit. Ein weiteres zentrales Thema sind die Aktivitäten der Söldner im Osten der Ukraine," sagte der Experte.

Ihm zufolge versteht die Europäische Union, dass die Frage der Grenzsicherheit im Osten nicht so sehr von der Ukraine sondern eher von Russland und seinen weiteren Aktionen abhängt.

Was hindert die Ukrainer am Reisen?

Werden die Ukrainer in der Lage sein, die Vorteile der Vereinfachung der Visaregelung und später der Abschaffung der Visumspflicht für Reisen in die Europäische Union zu genießen? Nach Angaben von Experten des Razumkov-Centers sind über 70 Prozent der ukrainischen Bürger nie außerhalb des Landes gereist.

Ihrer Ansicht nach liegt es häufig an der Armut und Visafragen, warum die Ukrainer so wenig reisen.

Dennoch sprechen sich die meisten Ukrainer, nach Angaben der gleichen Soziologen, für die Absicht der EU aus, das Visum für ukrainische Bürger abzuschaffen. Der in Kyiw anssäsige Politik-Experte Serhij Dscherdsch erklärt, wie ukrainische Bürger davon profitieren:

"Es ist die Offenheit. Es ist die Möglichkeit, außerhalb des Landes zu reisen, andere Länder zu sehen, wie sie dort leben. Und sie leben meist anders, sie leben besser, sie (die EU) haben viele durchdachte Dinge, und es ist ein ganz anderes Leben als bei uns. Also denke ich, dass je mehr Menschen in europäische Länder reisen, desto mehr werden sie diese europäische Vision für die Ukraine zurückbringen. Ich meine, die Vision der europäischen Kultur, den europäischen Ansatz. Auf diese Weise wird die Ukraine als Staat stärker, und es verstärkt ihre Unabhängigkeit und defensiven Fähigkeiten."

Autorin: Bohdana Kostjuk

Quelle: RFE/RL

Übersetzung: Euromaidan Press auf Deutsch

To suggest a correction or clarification, write to us here

You can also highlight the text and press Ctrl + Enter

Please leave your suggestions or corrections here



    Leave a Reply
    Euromaidan Press

    We are an independent media outlet that relies solely on advertising revenue to sustain itself. We do not endorse or promote any products or services for financial gain. Therefore, we kindly ask for your support by disabling your ad blocker. Your assistance helps us continue providing quality content. Thank you!

    Related Posts

    Тарас Возняк: Англосаксонські геополітичні тренди і війна в Україні

    Континент у вигляді першої імперії Наполеона програв. Але не перестав розвиватися і усвідомлювати та пробувати реалізовувати свої інтереси.

    Наступною потугою, яка почала загрожувати тогочасній Імперії Світового океану – Британській імперії – стала об'єднана Отто фон Бісмарком Німецька імперія. Властиво доволі проблематично називати Німецьку імперію імперією. Тим більше – порівнювати її з першою імперією Наполеона, яка справді на імперських засадах об'єднувала таку різноманітну Європу. Німецька імперія творилася вже в епоху, коли поставали націоналізми. Німецька імперія вже не апелювала до ідеалів Великої Французької революції, традиції республіканізму чи по-наполеонівськи тлумаченого імперства. Вона апелювала до "німецькості" – мови, землі, крові, духу народу тощо. Тому Німецька імперія мала природні рамки. Вона була скута етнічним розселенням німецькомовного населення Європи.

    Для того, щоб вийти за ці межі, їй була потрібна війна у Європі. Саме тому Німеччина спровокувала Першу та Другу світові війни.

    Чи були вони неминучими? Звичайно. Це була чергова спроба Континенту об'єднатися. Однак від самого початку це об'єднання Європейського континенту (чи ширше – Світового острова) відбувалося на приречених на поразку основах. Німецький націоналізм не міг стати основою об'єднання Європи. Особливо у перверсивних нацистських формах.

    Але ніщо не вічне.14 серпня 1941 року американська сторона обумовлювала свою допомогу Британії розпуском її колоніальної імперії. Міжнародні банкіри, які від початку ХХ століття перебралися з Британії у США, прагнули доступу до ресурсів і ринків, без посередництва адміністративних важелів британських колоніальних урядів. Британській імперії було підписано вирок. Вона стала Об'єднаним.

    Та спроби об'єднати ресурси і потугу Світового острова не припинялися.

    Принагідно тут можна згадати і реалізований Йосифом Сталіним (Йосиф Джугашвілі, 1879-1953) проект об'єднання Європи (принаймні частково) під протекторатом СССР. Хоча і цей проект базувався, як і нацистський, на неефективному комуністичному фундаменті, тому теж був приречений на поразку. Що і сталося з розпадом комуністичного табору та самого СССР.

    Останньою і, здається, доволі успішною спробою об'єднати Європу став проект створення Європейського союзу.

    Сучасне об'єднання Європи відбувається за інших обставин і на іншому фундаменті.

    По-перше, у Світовому океані відбулися значні зміни. Формально за результатами Другої світової війни Британська імперія зникла. Однак не могли зникнути інтереси "народів моря". А отже, не могла зникнути й Імперія Світового океану. 14 серпня 1941 року Імперією Світового океану вже формально стали США.

    США перейняли, продовжили і розвинули традиції Імперії Світового океану. На сьогодні, попри велике значення Світового океану як об'єднавчого чинника, розуміння простору, океану було переосмислене. Якщо колись це були саме моря та океани – Світовий океан у прямому сенсі слова сполучав Австралію, Велику Британію та Канаду, то тепер їх єднає багато інших океанів: інформаційний, ментальний, мовний, ринковий тощо.

    На наших очах англійська мова стала мовою світу, на наших очах по всьому світу ширяться різного роду стандарти та формати, світ ментально стає ближчим. Постав світовий ринок – колись він тримався на дорогах та океанах, а тепер на Інтерненті та SWIFTі (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications, Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій) – без них ми вже не можемо вести жодного більш-менш серйозного підприємництва. Світові океани тепер зовсім інші.

    Сьогодні США єднають острови у Світовому океані, які ми називаємо континентами, по-іншому.

    Світовий океан вихлюпнувся у космос – сьогодні ми банально поєднані не лише інформаційними каналами, але й системами GPS, без яких скоро взагалі не зможемо обходитися.

    А що ж Континент, Світовий острів? Він, звісно залишився. Але він уже функціонує в інших контекстах – він не може ігнорувати того, що змінився сам Світовий океан.

    Хоча у старому сенсі слова світовий острів складається з трьох головних складових: ЄС, РФ, КНР.

    Вони є хребтом Світового острова у традиційному сенсі слова.

    Але у новітньому сенсі слова і ЄС, і РФ, і КНР втягнуті/зв'язані цілою системою зв'язків через новітні об'єднуючі простори з сучасним Світовим океаном. Так само втягується у цей простір і решта світу.

    Світовий океан трансформувався, тому і старий традиційний світовий острів змушений, хоче він того чи ні, інтегруватися у Новітню Імперію Світових океанів. І цією Новітньою Імперією Світових океанів вже теж не є тільки США – вона починає охоплювати весь світ. Вона є синтетичним тілом зі складною організацією, яка постає не з огляду на чиюсь волю – вона давно вже є об'єктивним світовим процесом. Дехто називає його глобалізацією.

    Однак не всі розуміють, наскільки глибинно ці зміни міняють конструкцію світу. Наразі найбільше проблем є з застарілим мисленням режиму, що панує у Росії. Російська Федерація, хоче чи не хоче, неминуче інтегрується у Новітніх Світових океанах. Однак ретроградний режим Владіміра Путіна пробує мислити по-старому, повернути світ до старої геополітичної констеляції часів Маккіндера – він пробує ігнорувати новітні виміри Світового океану.

    Причин цього багато – це і особиста неосвіченість російської провідної верстви, і особиста неосвіченість Путіна.

    Але результатом цього всього є те, що Путін по-старосвітськи пробує зібрати нову континентальну коаліцію проти Новітньої Імперії Світових океанів.

    А тому апелює до Китаю, апелює до частини Європи, пробує розколоти ЄС. Разом з тим шукають союзників і клієнтів/агентів серед європейських правих радикалів, які застрягли у націоналістичному минулому, європейських ліваків, які втратили зв'язок з реальністю, частини європейських корупціонерів і т.д.

    На перспективу Новітня Імперія Світових океанів, звісно, інтегрує в себе партикулярні острови і їх уламки – як-от Північну Корею.

    І ще раз підкреслю, що США наразі є центром цього інтеграційного процесу, однак цей процес, який ми поетично називаємо Новітньою Імперією Світових океанів, до них не зводиться – це загальносвітовий процес. Ми не знаємо навіть того, чи центром Новітньої Імперії Світових океанів буде англосаксонський світ. Можливо, Китай – чому ні? Вже сьогодні цивілізаційний і, відповідно, інтеграційний центр глобалізованого світу змістився з англо-саксонської північної Атлантики (ХХ сторіччя) у басейн Тихого океану – збулося передбачення Генрі Кісінжера сорокарічної давності. Тож Шанхай на перспективу може спокійно конкурувати з Нью-Йорком.

    Однак на те, щоб центр Новітньої Імперієї Світових океанів змістився так, як передбачає Генрі Кіссінжер, ще потрібен час. А наразі ми маємо справу з рецидивом Путіна – рецидивом архаїчного підходу до облаштування світу.

    Цей рецидив є спробою повернення до сформованої у Ялті 1945 року конструкції світу, яка була балансом Світового океану і Суші, США+, і СССР+.

    І цього разу Україна опинилася між Новітньою Імперією Світових океанів і ретроградним режимом Путіна. А тому ми повинні розуміти і цілі, і можливості обох сторін протистояння. По-суті, розібратися з диспозицією сил.

    А це диспозиція в морі, на суші, в повітрі, у інформаційному просторі, у світовій економіці, у культурно-ментальному просторі.

    Це тільки кілька прикладів новітніх океанів, де точиться сучасна війна. Інструментів і просторів, які вони породжують, набагато більше, ось хоча б деякі з них: Hollywood, Internet, Facebook, Scype, Fashion, McDonald тощо – ось чому ми сьогодні маємо вести мову не про Світовий і підводні човни у ньому, а про Світові океани – світ розширився в інші виміри. І, відповідно, поширила свої впливи в і через них Новітня Імперія Світових океанів.

    Якщо відійти від футурологічних візій до більш заземлених реалій заявленої теми – англосаксонських геополітичних трендів, то глобалістичний тренд Світових океанів є тільки одним із них. Новітня Імперія Світових океанів є тільки однією великою геополітичною ідеєю, якою були і є опановані спадкоємці Британської імперії – тепер це США+.

    На Британських островах, які так чи інакше були ізольованими від континенту, процвітала і друга геополітична ідея, яка полягала в ізоляціоналізмі.

    На Британських островах цей ізоляціоналізм має природну і глибоко в минуле закорінену традицію.

    Цю ізоляціоністську ідею британські колоністи привезли з собою і у США. Врешті колонії Нової Англії розпочали свою незалежну політичну історію з відокремлення від Великої Британії. Значна частина історії США була історією ізоляціонізму. У світову історію як світовий гравець США ввійшли тільки під час Першої та Другої світових війн. За їхніми результатами США стали не лише гравцем світового рівня, а й світовим лідером – лідером дедалі складнішого інтеграційного процесу, який ми називаємо Імперією Світового океану.

    Тоді ж було розбито і сподівання Німеччини (тоді нацистського Третього Райху) стати Континентальною Імперією.

    Натомість після Другої світової війни цей план був реалізований, чи майже реалізований, СССР. СССР не лише окупував пів-Європи та чверть Німеччини, але й на якийсь час зблизився з КНР – і таким чином комуністичний континентальний проект охопив ледь не весь Світовий острів.

    Ads are disabled for Euromaidan patrons.

    Support us on Patreon for an ad-free experience.

    Already with us on Patreon?

    Enter the code you received on Patreon or by email to disable ads for 6 months

    Invalid code. Please try again

    Code successfully activated

    Ads will be hidden for 6 months.