Anti-Terrorist Operation in Ukraine: summary for August 8, 2014

Anti-Terrorist Operation in Ukraine: summary for August 8, 2014


By Roman Burko

Successes in the Eastern/Central part of Donetsk Region

Over the past day there are a number of positive developments in the actions of the ATO forces leading to the liberation of territories from the terrorists.

Toward the evening of August 7 Ukrainian forces managed to regain control over Savur-Mohyla and entrench there. At the same time day long actions for the liberation of Miusynsk took place.

Why didn’t we focus on that yesterday?

First, our mission is to inform about events which have occurred and that is why we release information only after we have confirmed it with the insiders in the field. The ATO forces did not take Miusynsk on the first attempt and we only received final confirmation of the successful action today.

Second, to write about not yet finished maneuvers of the ATO forces means to reveal the plan. We are not looking for sensational stories and we believe that it is right to hold back information in case its disclosure may jeopardize ATO forces in any way.

The liberation of Miusynsk is a significant step toward control over the H21 highway in the area between Shnizne and Krasnyi Luch. This will somewhat complicate the transfer of reinforcements from the Luhansk region to Donetsk for the terrorists, and paves the way for the ATO forces to advance on Krasnyi Luch from the southwest. At the same time ATO forces are advancing on Krasnyi Luch from the northeast via Fachivka as well.

Besides these maneuvers, ATO forces have moved toward Torez and Snizhne from the southwest via Velyka and Mala Shyshivka effectively preventing the terrorists from counter-attacking on the wing of the ATO forces in Savur-Mohyla. Right now there are engagements on the southern outskirts of Snizhne. This is indeed good news, as we can finally see real successes resulting from the actions of the ATO forces.

Horlivka

In the evening we received information about engagements near Krasnyi Partyzan (southwest of Horlivka) and that the ATO forces had entered several suburbs of the town. As of today Panteleimonivka (on the M04) can be considered to be territory controlled by Ukrainian forces.  This cuts off one of the transfer routes of terrorists from Horlivka to Makiivka. However, the patrimony of Yanukovych is still under the control of terrorists. Thus Horlivka has not been completely encircled yet. It is most likely that Horlivka will be dealt with later, after ATO forces mop up the Debaltseve area from the remnants of terrorist forces. We hope that the ATO Command finally remembers the need of securing the rear before continuing the offensive.

Donetsk

There are several interesting aspects with regard to Donetsk.

There are reports about the activity of guerilla groups in the very nest of the terrorists – in the city of Donetsk. According to preliminary information, those groups are destroying enemy equipment thus causing panic in the ranks of terrorists. We have not received confirmation from our insiders yet, but we cannot rule out the credibility of this information. On the southern front of Donetsk, terrorist activity is observed in the direction of Mariupol. However, the possibility of a breach in that direction has lowered significantly due to the actions of ATO forces which forces the terrorists to draw away their forces in these other directions. The control over the H21 highway is very important for terrorists because this is the primary route for all reinforcements from the Russian Federation. As a consequence they will try to save this supply channel at all costs. This conclusion is confirmed by the movement of convoys of military equipments of terrorists from Donetsk to Khartsyzk.

The terrorists continue their provocative shelling of residential areas. And if terrorists after further shelling could spread rumors that “the Kyiv junta and punishers exterminate civilians”, now almost no one believes them because most people have learned to compare the facts and do not believe propagandists anymore.

Luhansk Region: Northern Towns

The ATO forces continue to attack Prevomaisk; the terrorists are counter-attacking toward Popasna.

Pervomaisk, Stakhanov, Irmino, Kirovsk is an area that requires special attention. This area can be held by terrorists for a long time, given that it is protected from the east by the Siverskyi Donets River, and that the enemy have developed a fortified zone to the north in Kirovsk.

Luhansk City and the Southern Areas

Unfortunately there are several negative aspects to report. The Ukrainian forces had to retreat from the border positions near Diakove and draw off some forces in the area of Nyzhnyi, Naholchyk and Yesaulivka.

Other bad news is the loss of control over BCP (Border Control Post) Dolzhanskyi. This potentially allows the terrorists to counter-attack from the direction of Antratsyt and Rovenky on the wing of the forces advancing upon Miusynsk and Krasnyi Luch.

The ATO forces continue to advance around Luhansk from the north. At that, according to our data, the terrorists are preparing a retaliatory strike towards Velyka Verhunka. Small convoys of military equipments from the Russian Federation move via Krasnodon and Alchevsk.

It is most likely that the terrorists will gather either in Rovenky or Antratsyt to counter-attack Savur-Mohyla and to strengthen their control over Dolzhanskyi, or a second option would be that they gather in Alchevsk and Perevalsk, which gives them an opportunity to attack the Lutuhyne grouping, given that the ATO forces began to move southwards from Uspenka towards Krasnyi Yar (according to the National Security and Defense Council of Ukraine).

It is not clear yet what happened this night in Shchastia: the locals saw some flashes and fires. If this was sabotage, this means that the predicted strikes to the rear of the ATO forces in Vesela Hora have already begun.

Finally, in the cities in the Russian Federation bordering the Luhansk Oblast (Krasnodon, Molodohvardiisk etc), coverage of the Russian mobile operators (MegaFon and Tele2) has appeared unexpectedly. It is not known yet whether this is due to damage of MTS base stations, but such an `occupation’ of the mobile space of the border areas is alarming. We are waiting for analysis from experts as to how this has occurred.

[hr] Source: burkonews.info, Translated by Oxana Tinko, edited by Larry Field, edited by Myron Spolsky

To suggest a correction or clarification, write to us here

You can also highlight the text and press Ctrl + Enter

Please leave your suggestions or corrections here



    Leave a Reply
    Euromaidan Press

    We are an independent media outlet that relies solely on advertising revenue to sustain itself. We do not endorse or promote any products or services for financial gain. Therefore, we kindly ask for your support by disabling your ad blocker. Your assistance helps us continue providing quality content. Thank you!

    Related Posts

    Тарас Возняк: Геополітична диспозиція Росії Путіна

    Однак це бачення загальної геополітичної ситуації. Виходячи з цього бачення світу і вибудовується реальна політика. Отож, як вона вибудовується?

    Маючи незначні ресурси, Росія Путіна пробує вибудовувати архітектуру Світового острова в опорі на Китай. Але не тільки – донедавна однією з опорних точок був Іран – однак, здається, Іран таки пішов на поступки Світовому острову в обмін на пом'якшення санкцій. Так само вона розраховує на латентну підтримку Франції та Німеччини.

    Але такий розрахунок на інших геополітичних гравців за відсутності власних ресурсів призводить до узалежнення від того ж Китаю, а також і від ЄС (основного споживача російського експорту). Розрахунок на Іран не виправдав себе – Іран пішов своїм шляхом – принаймні ситуативно – і російські сподівання його не надто цікавлять.

    Ця схема не враховує змін, що відбуваються у світі. Неоєвразійці зрозуміли, що світовий центр після ІІ Світової війни перемістився з Лондона до Нью-Йорка, однак неначе не зауважують, що на наших очах він переміщається до Лос-Анджелеса і Шанхаю – десь посередині. І тоді вага Китаю у євразійській конструкції, яку вони пробують вибудовувати, буде домінантною. Вони не зауважують переміщення центру ваги США з атлантичного на тихоокеанське узбережжя. На це слід реагувати і теж виходити на цей геополітичний простір.

    Однак, що ми спостерігаємо – цілком протилежну картину. Росія евакуйовується з перспективного Далекого Сходу та Сибіру. Там відбувається просто цивілізаційний занепад. Московія діє інерційно і далі зосереджується у самій Москві.

    Російська Федерація крайньо асиметрична:

    • ментально – і далі центрами є стара столиця Московського царства – Москва та Російської імперії – Санкт-Петербург;

    • демографічно – за Уралом мешкає 15% населення країни;

    • ресурсно – більшість ресурсів Росії – у Сибірі;

    • військово – головні військові ресурси спрямовані на Захід;

    • релігійно – надмірне фаворитизування православ'я призведе до значних проблем з ісламом, який динамічно поширюється в Росії;

    Якщо вдатися до метафор, то Московія вичерпується. Потрібно будувати власне Російську Федерацію, яка мусить мати інші геополітичні орієнтири. Можливо, режим Путіна – останній чи передостанній москвоцентричний режим в Росії. Можливо, майбутня геополітична орієнтація Російської Федерації мала б бути радше не на вичерпану "среднюю полосу", а на Сибір, Далекий Схід і навіть Арктику.

    Однак чи є політична воля так переформатовувати Росію? У режиму Путіна волі до цього немає. Він думає про дві речі – самозбереження і негайне збагачення. А тому він все ще мислить застарілими категоріями "повернення" Криму та виходу до Чорного моря.

    Якщо Росія не переформатується на Схід, то порожнечу, що утворюється так чи інакше заповнить Китай. Невдовзі питання може бути поставлене так – або Нова Росія, або Новий Китай. Здається, час Сполучених Штатів Сибіру, про які говорили сто років тому, минув – немає ресурсів. Можна сказати, що це футурологія. Так, звичайно. Але саме з такої футурології і витікають подальші політичні програми та дії.

    Тоді як потрібно готуватися до перенесення центру ваги країни на Північ, Схід і навіть на Далекий Схід:

    • головні ресурси Росії (нафта, газ, безпека) невдовзі будуть в Сибірі та Арктиці;

    • головна політична перспектива, з огляду на міграцію цивілізаційних центрів, на Далекому Сході.

    Тому Росії потрібне нове геополітичне мислення спрямоване на Арктику, Сибір і Далекий Схід. Можливо, саме на Далекому Сході постане новий симбіоз Китаю та Росії.

    Чи були спроби такого мислення про переформатування Росії? Звичайно були. Однак нічим не закінчилися. Російським "самодєржцям" комфортно жити в Москві і визискувати країну за Уралом. Що в результаті веде до стагнації і неуспіху цього формату Росії.

    Чи є в Росії досвід зміни формату? Звісно є. І завжди він здобувався як відповідь на зовнішні виклики:

    • Петро І переформатував цивілізаційно відстале Московське царство у Російську імперію;

    • Лєнін, з огляду на поразку у І Світовій війні, переформатував Російську імперію у СССР;

    • Ґорбачов-Єльцин, з огляду на цивілізаційну відсталість, технологічну революцію 1980-х і поразку у "холодній війні", переформатували СССР у відносно демократичну РФ І;

    • Путін, з огляду на інформаційну революцію, зміну технологічних платформ 2000-х переформатовує РФ І у авторитарну РФ ІІ.

    Таким чином ми бачимо якийсь неадекватний геополітичний зсув РФ ІІ – авторитарної Росії третього президентства Путіна. Вона не реагує на зовнішні виклики і не пробує ввійти у світ в адекватному до викликів часу форматі, а неначе виходить з нього. Замість того, щоб прориватися і переорієнтовуватися до нових перспектив – на Тихий океан, Росія самоізолюється, повертається до регресивних форм суспільних відносин, будує чистої води автократію. Зрештою, така реакція для Росії теж характерна. Лєнін у 1917 р. завів країну у комуністичну ізоляцію, Сталін 1945 р. у "холодну війну". Путін заводить Росію у ексКҐБістську ізоляцію.

    Що є причиною такої неадекватної поведінки Путіна? І чи впливає на його політику російська еліта чи російський народ?

    Як правило російські "самодержавці" змінюють державну конструкцію з огляду на якусь політичну чи геополітичну катастрофу. Російська імперія трансформувалася в СССР, а СССР – в Російську Федерацію. Однак нафтовий бум 2000-2013 рр. приніс зовсім іншу якість ресурсів. Єльцин виживав усі 1990-ті. Натомість Путін, отримавши такий ресурс, почав діяти традиційним російським трибом – прирізувати території та збільшувати кількість "руських" (Чечня, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас). Саме тому у 2000-х ожило неоєвразійство, з'явилася концепція "Русского мира".

    І неоєвразійство, і "русский мир" помруть тільки тоді, коли у російських "саможєржцев" заберуть нафто-газовий акселератор – коли остаточно впаде і попит, і ціни на енергоносії.

    Тому на найближче майбутнє, піклуючись тільки про збереження режиму, будучи звичайними мародерами, мислячи за інерцією і насправді не переймаючись стратегічним майбутнім Росії, Путін чи його прямі спадкоємці будуть зацікавлені у:

    • збереженні монополій на нафто-газових ринках;

    • прив'язці своїх клієнтів до нафто-газової залежності;

    • утримуванні цін на нафту та газ;

    • блокуванні енергетичної революції;

    • збереженні Російської Федерації ІІ (третє президентство Путіна) як корпорації її вузького елітного прошарку;

    А тому на міжнародному рівні режим Путіна скоріш за все поставив перед собою такі завдання:

    • розколоти ЄС по кількох лініях (ФРН contra Південна Європа, ФРН+Франція contra Центрально-Східна Європа так званого "санітарний поясу");

    • якщо не повністю позбавити суб'єктності, то хоча б підпорядкувати собі "санітарний пояс" між РФ та її сателітами та ФРН (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Македонія, Греція, Молдова, Україна, Грузія, Вірменія, Азербайджан);

    • відтіснити Велику Британію з будь-яких європейських проектів, включно з ЄС;

    • ізолювати США, знеохотити їх до участі у європейських справах;

    • будь-якими силами втягнути КНР у спільні геополітичні проекти;

    • спробувати знову спровокувати ірансько-американське протистояння або скористатися американськими уступками, які укладалися при перемовинах з Іраном;

    • активізувати залучення невизначених країн у форматі співпраці БРІКС (BRICS – Brazil, Russia, India, China, South Africa) які до 2050 року неначе мають стати чотирма домінуючими економічними системами світу;

    • активізувати фронт протистояння США (Ємен, Газа+Західний берег Йордану, Ліван, Сирія, Ірак, Грузія, Україна, Молдова);

    • змінити світову систему безпеки за своїми лекалами у наближеному до путінсько-дуґінського виконання.

    Ads are disabled for Euromaidan patrons.

    Support us on Patreon for an ad-free experience.

    Already with us on Patreon?

    Enter the code you received on Patreon or by email to disable ads for 6 months

    Invalid code. Please try again

    Code successfully activated

    Ads will be hidden for 6 months.