16 липня 2019 року в Британському інституті королівських об’єднаних служб, найдавнішому в світі незалежному аналітичному центрі оборони та безпеки, була опублікована доповідь “Сурков Лікс: внутрішня кухня гібридної війни Росії проти України” – про те, як Росія веде гібридну війну заради дестабілізації України. Це перше велике дослідження “Сурков Лікс”, трьох траншів зламаних електронних листів, що належать головному раднику Путіна Владиславу Суркову та його оточенню, які були отримані українськими кіберактивістами у 2016-2017 роках й опубліковані на Інформнапалмі. “Євромайдан Преса” публікує український переклад цього звіту. В порівнянні з анлійською версією RUSI, український варіант більш розширений та містить більше конкретних прикладів російських активних заходів, які будуть більш зрозумілими українському читачеві, аніж англійському.
Автори доповіді – головна редакторка “Євромайдан преси” Аля Шандра та британський депутат та член Комітету закордонних справ Палати Громад Боб Сілі. Доповідь демонструє, як Кремль переосмислює тактику радянських часів з метою впливу на та дестабілізації сусідніх країн та надає детальний огляд російської стратегії та тактики дестабілізації України.
Владислав Сурков, названий “Путінським Распутіним” і “сірим кардиналом Кремля”, відомий як людина, що неофіційно відповідальна за маріонеткові республіки Росії на Донбасі, хоча періодично з’являються чутки, що його усунуть з посади. У доповіді RUSI показано, що його вплив виходить за ці рамки – ми бачимо Суркова, який допомагає активістам і політикам реалізовувати цілі Росії для Україні – запобігти рухові країни в західному напрямку.
Діяльність, яку описують перехоплені електронні листи, демонструє, як Росія переосмислює активні заходи та використовує рефлексивне управління, радянський секретний прийом маніпулювати опонентом, аби він прийняв рішення на власну поразку.
Використовуючи ці підходи, Росія втручалася в українські вибори, створювала альтернативні центри влади та заохочувала сепаратизм. Звіт надає комплексний знімок підривної діяльності, від витрат на проплачені демонстрації до наративів, до тактики насильницької дестабілізації.
Доповідь складається з семи частин:
- Три пакети зламу кремлівської пошти
- Особи, що стоять за гібридною війною Росії в Україні
- Слабкі місця України, використані під час гібридної війни Росією
- «Народні республіки» на Донбасі
- Кремлівський привид сепаратизму та хаосу в Україні
- Політичне втручання: як Кремль намагався змінити Конституцію України
- Політична влада Кремля: зазирнути в українську душу
Вона детально описує, як Росія здійснює свою політичну владу над суспільством, вивчаючи цільову аудиторію та ретельно підбираючи повідомлення, якими вона маніпулює на догоду Росії. У ньому зазначається: “Покладаючись на аналіз експертів й інсайдерів, Кремль ретельно та гнучко вишукував психологічні розбіжності, використання яких дозволяло спричиняти хаос в Україні”.
У доповіді пояснюється, як Росія використовує “весь спектр засобів і методів”, починаючи від підтримки, наданої звичайними військами та спеціальними силами (прикриваючись фіговим листком заперечення своєї участі), до економічної, політичної, інформаційної, управлінської та дипломатичної та громадської роботи.
Центральною частиною цієї стратегії в Україні є заохочення сепаратистських квазідержав на сході України, які, на думку авторів, є фактично російськими структурами.
Автори констатують: “Розсекречення електронних листів Суркова, до того ж, закриває питання щодо природи конфлікту: Кремль значною мірою керує та фінансує війну на українському Донбасі під прикриттям внутрішнього сепаратизму”.
В одному електронному листі видно, як Сурков отримав документ, який надає унікальний погляд на реакцію Кремля стосовно катастрофи MH17, коли літак Malaysia Airlines був збитим над Донбасом. Документ містив декілька “темників” та конспірологічних теорій для проросійських голосів в українських ЗМІ.
Інші електронні листи, що належать Іналу Ардзінбі – “правій руці” Суркова – показують детальні платежі політикам, журналістам та іншим суб’єктам громадянського суспільства.
Загалом, у доповіді визначено понад 50 інструментів російського впливу, які можна загалом класифікувати:
- Політика та політичне насильство – інструменти, які раніше пов’язувалися з активними заходами, пристосовані до умов ХХІ століття;
- Несилові методи впливу та управління – включають засоби релігії, культури, права та мистецтва;
- Економіка й енергетика – включає транзитні збори, пільгові кредити, газопостачання й арешти активів;
- Військова сила – все від військових навчань як передвісників вторгнення до логістичної підтримки парамілітарних груп, операцій сил спецпризначення і традиційних військових операцій;
- Дипломатія й ідеологічна робота з громадськістю – включає державну дипломатію, залучення західних PR-компаній та нетрадиційні засоби впливу на громадську думку;
- Інформаційна та медіа-війна – використання державних російських ЗМІ за кордоном, як от Russia Today;
- Командування й управління – ядро інструментарію.
Автори стверджують, що зламані електронні листи – слугують “унікальним матеріалом для міжнародного дискусії щодо способів, якими Кремль «курує» свої «керовані конфлікти»”.
Аналізуючи ці електронні листи, цей звіт має на меті сприяти більш широкій дискусії про те, як авторитарні держави використовують свободу, щоб підірвати вільні або частково вільні суспільства.
Дослідження проводилося за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”. Матеріал відображає позицію авторів та не обов’язково збігається з позицією Фонду.
Детальніше читайте в самому звіті: The Surkov Leaks: Внутрішня кухня російської гібридної війни проти України А також в публікаціях: Англійською мовою:
