Copyright © 2021 Euromaidanpress.com

The work of Euromaidan Press is supported by the International Renaissance Foundation

When referencing our materials, please include an active hyperlink to the Euromaidan Press material and a maximum 500-character extract of the story. To reprint anything longer, written permission must be acquired from [email protected].

Privacy and Cookie Policies.

Тарас Возняк: Геополітична диспозиція Росії Путіна

Однак це бачення загальної геополітичної ситуації. Виходячи з цього бачення світу і вибудовується реальна політика. Отож, як вона вибудовується? Маючи незначні ресурси, Росія Путіна пробує вибудовувати архітектуру Світового острова в опорі на Китай. Але не тільки – донедавна однією з опорних точок був Іран – однак, здається, Іран таки пішов на поступки Світовому острову в обмін на пом’якшення санкцій. Так само вона розраховує на латентну підтримку Франції та Німеччини. Але такий розрахунок на інших геополітичних гравців за відсутності власних ресурсів призводить до узалежнення від того ж Китаю, а також і від ЄС (основного споживача російського експорту). Розрахунок на Іран не виправдав себе – Іран пішов своїм шляхом – принаймні ситуативно – і російські сподівання його не надто цікавлять. Ця схема не враховує змін, що відбуваються у світі. Неоєвразійці зрозуміли, що світовий центр після ІІ Світової війни перемістився з Лондона до Нью-Йорка, однак неначе не зауважують, що на наших очах він переміщається до Лос-Анджелеса і Шанхаю – десь посередині. І тоді вага Китаю у євразійській конструкції, яку вони пробують вибудовувати, буде домінантною. Вони не зауважують переміщення центру ваги США з атлантичного на тихоокеанське узбережжя. На це слід реагувати і теж виходити на цей геополітичний простір. Однак, що ми спостерігаємо – цілком протилежну картину. Росія евакуйовується з перспективного Далекого Сходу та Сибіру. Там відбувається просто цивілізаційний занепад. Московія діє інерційно і далі зосереджується у самій Москві. Російська Федерація крайньо асиметрична: • ментально – і далі центрами є стара столиця Московського царства – Москва та Російської імперії – Санкт-Петербург; • демографічно – за Уралом мешкає 15% населення країни; • ресурсно – більшість ресурсів Росії – у Сибірі; • військово – головні військові ресурси спрямовані на Захід; • релігійно – надмірне фаворитизування православ’я призведе до значних проблем з ісламом, який динамічно поширюється в Росії; Якщо вдатися до метафор, то Московія вичерпується. Потрібно будувати власне Російську Федерацію, яка мусить мати інші геополітичні орієнтири. Можливо, режим Путіна – останній чи передостанній москвоцентричний режим в Росії. Можливо, майбутня геополітична орієнтація Російської Федерації мала б бути радше не на вичерпану “среднюю полосу”, а на Сибір, Далекий Схід і навіть Арктику. Однак чи є політична воля так переформатовувати Росію? У режиму Путіна волі до цього немає. Він думає про дві речі – самозбереження і негайне збагачення. А тому він все ще мислить застарілими категоріями “повернення” Криму та виходу до Чорного моря. Якщо Росія не переформатується на Схід, то порожнечу, що утворюється так чи інакше заповнить Китай. Невдовзі питання може бути поставлене так – або Нова Росія, або Новий Китай. Здається, час Сполучених Штатів Сибіру, про які говорили сто років тому, минув – немає ресурсів. Можна сказати, що це футурологія. Так, звичайно. Але саме з такої футурології і витікають подальші політичні програми та дії. Тоді як потрібно готуватися до перенесення центру ваги країни на Північ, Схід і навіть на Далекий Схід: • головні ресурси Росії (нафта, газ, безпека) невдовзі будуть в Сибірі та Арктиці; • головна політична перспектива, з огляду на міграцію цивілізаційних центрів, на Далекому Сході. Тому Росії потрібне нове геополітичне мислення спрямоване на Арктику, Сибір і Далекий Схід. Можливо, саме на Далекому Сході постане новий симбіоз Китаю та Росії. Чи були спроби такого мислення про переформатування Росії? Звичайно були. Однак нічим не закінчилися. Російським “самодєржцям” комфортно жити в Москві і визискувати країну за Уралом. Що в результаті веде до стагнації і неуспіху цього формату Росії. Чи є в Росії досвід зміни формату? Звісно є. І завжди він здобувався як відповідь на зовнішні виклики: • Петро І переформатував цивілізаційно відстале Московське царство у Російську імперію; • Лєнін, з огляду на поразку у І Світовій війні, переформатував Російську імперію у СССР; • Ґорбачов-Єльцин, з огляду на цивілізаційну відсталість, технологічну революцію 1980-х і поразку у “холодній війні”, переформатували СССР у відносно демократичну РФ І; • Путін, з огляду на інформаційну революцію, зміну технологічних платформ 2000-х переформатовує РФ І у авторитарну РФ ІІ. Таким чином ми бачимо якийсь неадекватний геополітичний зсув РФ ІІ – авторитарної Росії третього президентства Путіна. Вона не реагує на зовнішні виклики і не пробує ввійти у світ в адекватному до викликів часу форматі, а неначе виходить з нього. Замість того, щоб прориватися і переорієнтовуватися до нових перспектив – на Тихий океан, Росія самоізолюється, повертається до регресивних форм суспільних відносин, будує чистої води автократію. Зрештою, така реакція для Росії теж характерна. Лєнін у 1917 р. завів країну у комуністичну ізоляцію, Сталін 1945 р. у “холодну війну”. Путін заводить Росію у ексКҐБістську ізоляцію. Що є причиною такої неадекватної поведінки Путіна? І чи впливає на його політику російська еліта чи російський народ? Як правило російські “самодержавці” змінюють державну конструкцію з огляду на якусь політичну чи геополітичну катастрофу. Російська імперія трансформувалася в СССР, а СССР – в Російську Федерацію. Однак нафтовий бум 2000-2013 рр. приніс зовсім іншу якість ресурсів. Єльцин виживав усі 1990-ті. Натомість Путін, отримавши такий ресурс, почав діяти традиційним російським трибом – прирізувати території та збільшувати кількість “руських” (Чечня, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас). Саме тому у 2000-х ожило неоєвразійство, з’явилася концепція “Русского мира”. І неоєвразійство, і “русский мир” помруть тільки тоді, коли у російських “саможєржцев” заберуть нафто-газовий акселератор – коли остаточно впаде і попит, і ціни на енергоносії. Тому на найближче майбутнє, піклуючись тільки про збереження режиму, будучи звичайними мародерами, мислячи за інерцією і насправді не переймаючись стратегічним майбутнім Росії, Путін чи його прямі спадкоємці будуть зацікавлені у: • збереженні монополій на нафто-газових ринках; • прив’язці своїх клієнтів до нафто-газової залежності; • утримуванні цін на нафту та газ; • блокуванні енергетичної революції; • збереженні Російської Федерації ІІ (третє президентство Путіна) як корпорації її вузького елітного прошарку; А тому на міжнародному рівні режим Путіна скоріш за все поставив перед собою такі завдання: • розколоти ЄС по кількох лініях (ФРН contra Південна Європа, ФРН+Франція contra Центрально-Східна Європа так званого “санітарний поясу”); • якщо не повністю позбавити суб’єктності, то хоча б підпорядкувати собі “санітарний пояс” між РФ та її сателітами та ФРН (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Македонія, Греція, Молдова, Україна, Грузія, Вірменія, Азербайджан); • відтіснити Велику Британію з будь-яких європейських проектів, включно з ЄС; • ізолювати США, знеохотити їх до участі у європейських справах; • будь-якими силами втягнути КНР у спільні геополітичні проекти; • спробувати знову спровокувати ірансько-американське протистояння або скористатися американськими уступками, які укладалися при перемовинах з Іраном; • активізувати залучення невизначених країн у форматі співпраці БРІКС (BRICS – Brazil, Russia, India, China, South Africa) які до 2050 року неначе мають стати чотирма домінуючими економічними системами світу; • активізувати фронт протистояння США (Ємен, Газа+Західний берег Йордану, Ліван, Сирія, Ірак, Грузія, Україна, Молдова); • змінити світову систему безпеки за своїми лекалами у наближеному до путінсько-дуґінського виконання.

By [email protected] (Тарас Возняк)

Однак це бачення загальної геополітичної ситуації. Виходячи з цього бачення світу і вибудовується реальна політика. Отож, як вона вибудовується?

Маючи незначні ресурси, Росія Путіна пробує вибудовувати архітектуру Світового острова в опорі на Китай. Але не тільки – донедавна однією з опорних точок був Іран – однак, здається, Іран таки пішов на поступки Світовому острову в обмін на пом’якшення санкцій. Так само вона розраховує на латентну підтримку Франції та Німеччини.

Але такий розрахунок на інших геополітичних гравців за відсутності власних ресурсів призводить до узалежнення від того ж Китаю, а також і від ЄС (основного споживача російського експорту). Розрахунок на Іран не виправдав себе – Іран пішов своїм шляхом – принаймні ситуативно – і російські сподівання його не надто цікавлять.

Ця схема не враховує змін, що відбуваються у світі. Неоєвразійці зрозуміли, що світовий центр після ІІ Світової війни перемістився з Лондона до Нью-Йорка, однак неначе не зауважують, що на наших очах він переміщається до Лос-Анджелеса і Шанхаю – десь посередині. І тоді вага Китаю у євразійській конструкції, яку вони пробують вибудовувати, буде домінантною. Вони не зауважують переміщення центру ваги США з атлантичного на тихоокеанське узбережжя. На це слід реагувати і теж виходити на цей геополітичний простір.

Однак, що ми спостерігаємо – цілком протилежну картину. Росія евакуйовується з перспективного Далекого Сходу та Сибіру. Там відбувається просто цивілізаційний занепад. Московія діє інерційно і далі зосереджується у самій Москві.

Російська Федерація крайньо асиметрична:

• ментально – і далі центрами є стара столиця Московського царства – Москва та Російської імперії – Санкт-Петербург;

• демографічно – за Уралом мешкає 15% населення країни;

• ресурсно – більшість ресурсів Росії – у Сибірі;

• військово – головні військові ресурси спрямовані на Захід;

• релігійно – надмірне фаворитизування православ’я призведе до значних проблем з ісламом, який динамічно поширюється в Росії;

Якщо вдатися до метафор, то Московія вичерпується. Потрібно будувати власне Російську Федерацію, яка мусить мати інші геополітичні орієнтири. Можливо, режим Путіна – останній чи передостанній москвоцентричний режим в Росії. Можливо, майбутня геополітична орієнтація Російської Федерації мала б бути радше не на вичерпану “среднюю полосу”, а на Сибір, Далекий Схід і навіть Арктику.

Однак чи є політична воля так переформатовувати Росію? У режиму Путіна волі до цього немає. Він думає про дві речі – самозбереження і негайне збагачення. А тому він все ще мислить застарілими категоріями “повернення” Криму та виходу до Чорного моря.

Якщо Росія не переформатується на Схід, то порожнечу, що утворюється так чи інакше заповнить Китай. Невдовзі питання може бути поставлене так – або Нова Росія, або Новий Китай. Здається, час Сполучених Штатів Сибіру, про які говорили сто років тому, минув – немає ресурсів. Можна сказати, що це футурологія. Так, звичайно. Але саме з такої футурології і витікають подальші політичні програми та дії.

Тоді як потрібно готуватися до перенесення центру ваги країни на Північ, Схід і навіть на Далекий Схід:

• головні ресурси Росії (нафта, газ, безпека) невдовзі будуть в Сибірі та Арктиці;

• головна політична перспектива, з огляду на міграцію цивілізаційних центрів, на Далекому Сході.

Тому Росії потрібне нове геополітичне мислення спрямоване на Арктику, Сибір і Далекий Схід. Можливо, саме на Далекому Сході постане новий симбіоз Китаю та Росії.

Чи були спроби такого мислення про переформатування Росії? Звичайно були. Однак нічим не закінчилися. Російським “самодєржцям” комфортно жити в Москві і визискувати країну за Уралом. Що в результаті веде до стагнації і неуспіху цього формату Росії.

Чи є в Росії досвід зміни формату? Звісно є. І завжди він здобувався як відповідь на зовнішні виклики:

• Петро І переформатував цивілізаційно відстале Московське царство у Російську імперію;

• Лєнін, з огляду на поразку у І Світовій війні, переформатував Російську імперію у СССР;

• Ґорбачов-Єльцин, з огляду на цивілізаційну відсталість, технологічну революцію 1980-х і поразку у “холодній війні”, переформатували СССР у відносно демократичну РФ І;

• Путін, з огляду на інформаційну революцію, зміну технологічних платформ 2000-х переформатовує РФ І у авторитарну РФ ІІ.

Таким чином ми бачимо якийсь неадекватний геополітичний зсув РФ ІІ – авторитарної Росії третього президентства Путіна. Вона не реагує на зовнішні виклики і не пробує ввійти у світ в адекватному до викликів часу форматі, а неначе виходить з нього. Замість того, щоб прориватися і переорієнтовуватися до нових перспектив – на Тихий океан, Росія самоізолюється, повертається до регресивних форм суспільних відносин, будує чистої води автократію. Зрештою, така реакція для Росії теж характерна. Лєнін у 1917 р. завів країну у комуністичну ізоляцію, Сталін 1945 р. у “холодну війну”. Путін заводить Росію у ексКҐБістську ізоляцію.

Що є причиною такої неадекватної поведінки Путіна? І чи впливає на його політику російська еліта чи російський народ?

Як правило російські “самодержавці” змінюють державну конструкцію з огляду на якусь політичну чи геополітичну катастрофу. Російська імперія трансформувалася в СССР, а СССР – в Російську Федерацію. Однак нафтовий бум 2000-2013 рр. приніс зовсім іншу якість ресурсів. Єльцин виживав усі 1990-ті. Натомість Путін, отримавши такий ресурс, почав діяти традиційним російським трибом – прирізувати території та збільшувати кількість “руських” (Чечня, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас). Саме тому у 2000-х ожило неоєвразійство, з’явилася концепція “Русского мира”.

І неоєвразійство, і “русский мир” помруть тільки тоді, коли у російських “саможєржцев” заберуть нафто-газовий акселератор – коли остаточно впаде і попит, і ціни на енергоносії.

Тому на найближче майбутнє, піклуючись тільки про збереження режиму, будучи звичайними мародерами, мислячи за інерцією і насправді не переймаючись стратегічним майбутнім Росії, Путін чи його прямі спадкоємці будуть зацікавлені у:

• збереженні монополій на нафто-газових ринках;

• прив’язці своїх клієнтів до нафто-газової залежності;

• утримуванні цін на нафту та газ;

• блокуванні енергетичної революції;

• збереженні Російської Федерації ІІ (третє президентство Путіна) як корпорації її вузького елітного прошарку;

А тому на міжнародному рівні режим Путіна скоріш за все поставив перед собою такі завдання:

• розколоти ЄС по кількох лініях (ФРН contra Південна Європа, ФРН+Франція contra Центрально-Східна Європа так званого “санітарний поясу”);

• якщо не повністю позбавити суб’єктності, то хоча б підпорядкувати собі “санітарний пояс” між РФ та її сателітами та ФРН (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Македонія, Греція, Молдова, Україна, Грузія, Вірменія, Азербайджан);

• відтіснити Велику Британію з будь-яких європейських проектів, включно з ЄС;

• ізолювати США, знеохотити їх до участі у європейських справах;

• будь-якими силами втягнути КНР у спільні геополітичні проекти;

• спробувати знову спровокувати ірансько-американське протистояння або скористатися американськими уступками, які укладалися при перемовинах з Іраном;

• активізувати залучення невизначених країн у форматі співпраці БРІКС (BRICS – Brazil, Russia, India, China, South Africa) які до 2050 року неначе мають стати чотирма домінуючими економічними системами світу;

• активізувати фронт протистояння США (Ємен, Газа+Західний берег Йордану, Ліван, Сирія, Ірак, Грузія, Україна, Молдова);

• змінити світову систему безпеки за своїми лекалами у наближеному до путінсько-дуґінського виконання.

You could close this page. Or you could join our community and help us produce more materials like this.  We keep our reporting open and accessible to everyone because we believe in the power of free information. This is why our small, cost-effective team depends on the support of readers like you to bring deliver timely news, quality analysis, and on-the-ground reports about Russia's war against Ukraine and Ukraine's struggle to build a democratic society. A little bit goes a long way: for as little as the cost of one cup of coffee a month, you can help build bridges between Ukraine and the rest of the world, plus become a co-creator and vote for topics we should cover next. Become a patron or see other ways to support. Become a Patron!
Total
0
Shares
Related Posts

February 20: Ukraine’s example shows well that the position of halting nuclear power and refusing nuclear potential is not justified – the former General Director of NATO, George Robertsonin

February 20 – 2 Ukrainian military were killed and 3 wounded in the ATO area in the last 24 hours. General Staff of Ukrainian Armed Forces confirms that 110 Ukrainian military of Debaltseve garrison were captured by the militants.

February 20 – Donbas territories that are not controlled by Ukrainian authorities are in debt – they owe Ukraine 7.5 billion UAH for gas, 3.5 billion UAH for electricity. Gas and electricity are being supplied by Ukraine to territories that have been occupied by the Russians free of charge. This is surrealism in Ukrainian for you. Ukraine also covers all the social costs incurred by the terrorists. Whereas within Ukraine all the rates are going up several-fold.

February 20 – Russia continues to transfer its soldiers and military equipment to Donbas, – informed NSDC spokesman Andriy Lysenko. Over 20 tanks, 10 self-propelled artillery systems and 15 trucks have all entered Ukraine from Russia and started moving towards Novoazovsk. Busses carrying Russian soldiers have also been recorded. 20 trucks transporting ammunition were spotted near Izvaryne moving towards Luhansk.

February 20 – President of Ukraine Petro Poroshenko has signed a Decree enacting the Decision by the National Security and Defense Council (NSDC) of January 25th "On emergency measures to be taken against threat of Russian aggression and manifestations of terrorism, supported by the Russian Federation". In cooperation with the National Council for Radio and Television, the Government was instructed to take urgent action to curb Russian information aggression carried out using national and foreign media. State Fiscal Service and State Service for Financial Monitoring were instructed to immediately implement effective actions to identify and eliminate the channels used to fund the terrorists. NSDC has also urged General Prosecutor to take actions and recognise the so-called "People's Republic of Donetsk" and "People's Republic of Luhansk" as terrorist organizations.

February 20 – A year after the massacre at the Independence Square in Kyiv (the Maidan), a Prosecutor General of Ukraine has finally declared the suspicion of committing crimes to 18 former senior officials of Yanukovych regime, – informed during a press conference the Head of the Department for Special Investigations of the Prosecutor General Serhiy Gorbatyuk. International human rights organization "Amnesty International" presented a report stating that only two policemen have to date been criminally punished for crimes against "Maidan" and even they are now on probation. Everyone else still manages to successfully avoid any punishment.

February 20 – President of Ukraine Petro Poroshenko has signed a Law on the creation of a joint Ukrainian-Polish-Lithuanian Brigade.

February 20 – Ukraine's example shows well that the position of halting nuclear power and refusing nuclear potential is not justified. This was stated by the former General Director of NATO, George Robertsonin an article published in the newspaper Herald Scotland. In polemics with the Scottish National Party, which supports the nuclear disarmament of Britain, he advises the opponents to search in Google information on the Budapest Memorandum of 1994, wherein Ukraine under "assurances made under oath" by Russia, USA, and Britain, renounced nuclear arms. "These countries, as well as both France and China, promised to: a) respect Ukrainian independence and sovereignity within the existing borders; b) refrain from the threat or the use of force against Ukraine, and c) refrain from economic pressure on Ukraine as a means of influencing its politics. "Don't these promises look good in the light of the bloody battles, which we see on our TV screens every evening?" asks Rebertson. Simultaneously, he emphasizes, that Russia is not even thinking of stopping its nuclear potential, but, on the contrary, is cultivating it.

Russia 'must' do this. Russia 'must' do that. Or else what?

Askold Krushelnycky: Russia's war moves to Mariupol, while West just keeps ignoring reality

Justin Huggler: Documentary claims Putin was a lazy wife-beater who only turned his life around when KGB collapsed

Justin Huggler:'Vladimir Putin is a wife-beater' – and six other claims in new documentary

You can watch the documentary here: (in German)

P.S.: Please spread this appeal as much as possible.

February 21: Pentagon experts have recorded a surge in Russian air activity over Ukraine

February 21 – Russian terrorists continue to shell the city of Avdiyivka. Three residents were killed, – informed the Head of Donetsk Regional Department of the Interior Ministry Vyacheslv Abroskin.

February 21 – Security Service of Ukraine has composed a list of over 100 Russian media, whose accreditation has been temporarily withdrawn. Right move, since they are not regular media but KGB.

February 21 – United States and its allies are discussing the possibility of adopting additional sanctions against Russia due to the situation in eastern Ukraine, – said US Secretary of State John Kerry at the meeting with UK Foreign Minister Philip Hammond. We'll be waiting.

February 21 – Pentagon experts have recorded a surge in Russian air activity over Ukraine, stated US Ministry of Defense spokesman Steve Warren.

February 21 – 139 Ukrainian military have just been freed near Luhansk, – informed the President of Ukraine Petro Poroshenko. Hybrid war. It is like we are at war and at the same time we're not.

February 21 – Military actions implemented by Putin against Ukraine, have already cost Russian society and the state 123 billion USD, said the president of the Institute of Economic Analysis Andrei Illarionov at a roundtable meeting in Kyiv.

February 21 – Fighters are increasing their presence in the direction towards Mariupol. Maybe they are readying to attack Mariupol. This was stated by ATO Spokesperson, Andriy Lysenko and transmitted by Interfax-Ukraine.

"In the direction towards Mariupol there is an increasing number of armed artillery, weapons, and live forces of the oponent with the goal of possibly attacking the city of Mariupol," he stated at a briefing on Saturday in Kyiv. He noted that in the last 24 hours the fighters shelled the positions of ATO almost along the whole line of demarcation and conducted an unsuccessful attempt to storm them in the area of Shyrokyne Village. "During the last 24 hours, the fighters continued to shoot the positions of the ATO forces practically along the whole stretch of the line of demarcation," he stated. According to Lysenko, particularly intense remain the armed provocations from the side of the fighters in the Yasynuvatskyj area of the Donetsk region. "This is around the villages of Pisky, Doslidne, Vodiane, and Tonenke. In doing this, they actively utilize mines as well as reactive artillery of fire volleys and tanks," explained the ATO Spokesperson and also noted that there are continued provocations in the area of Shyrokyne Village. "Fighters with mines, grenades, and rifles, attacked the positions of ATO forces 10 times and were unsuccessful in storming it," reported Lysenko. Also the lietenant informed that the forces of ATO in the Debaltsev direction, are regrouping and are consolidating on new defensive positions. ATO Speaker provided information that in the Luhansk region,"Russian-terrorist groupings exhibited activity and attacked from the reactive systems of the gun volley 'Hrad' the area of the city of Popasne and the strong point of our soldiers and actually the city." Also, he informed, that in the last 24 hours, there were traced 16 enemy BPLA flights directed toward Mariupol, Donetsk, and Luhansk. "We note that most of the unmanned flights appear in the skies within 30 minutes after shooting has ceased," added Lysenko.

What's happening in Ukraine and why you should care

Our dangerous historical moment

UK – Lords report on Ukraine-Russia conflict

P.S.: Please spread this appeal as much as possible.