Copyright © 2021 Euromaidanpress.com

The work of Euromaidan Press is supported by the International Renaissance Foundation

When referencing our materials, please include an active hyperlink to the Euromaidan Press material and a maximum 500-character extract of the story. To reprint anything longer, written permission must be acquired from [email protected].

Privacy and Cookie Policies.

March 25: The Head of State Emergency Service Sergiy Bochkovskyi and his deputy Vasyl Stoyetskyi were arrested at cabinet of ministers of Ukraine meeting, broadcasted live

March 25 – On Monday Pechersky District Court (Kyiv) arrested a ship Kanton flying the flag of Island of Tuvalu, which in July 2014 has attended the port of Sevastopol (occupied by Russia and closed for ships) and in March visited the port of Kherson to load the cargo. March 25 – The Head of State Emergency Service Sergiy Bochkovskyi and his deputy Vasyl Stoyetskyi were arrested at cabinet of ministers of Ukraine meeting, broadcasted live. Officials were read the charges, handcuffed and led out of the room. They were accused of corruption. March 25 – 20 railcars with ammunition has arrived at the railway station Krasnodon from Russian Federation, – informs NSDC spokesman Andriy Lysenko. March 25 – 10 high mobility multipurpose wheeled vehicles arrived in Ukraine as part of military aid from the United States for Ukrainian army, – informs NSDC spokesman Andriy Lysenko. March 25 – Germany is ready to discuss sending a peacekeeping mission to Ukraine, stated today Germany’s Foreign Minister Frank-Walter Steinmeier during a meeting with Verkhovna Rada Chairman Volodymyr Groysman. March 25 – OSCE monitoring mission hasn’t received detailed information from the parties to the conflict in Donbas on withdrawal of heavy weapons, stated Deputy Head of the OSCE’s mission Alexander Huh. March 25 – Passenger bus blew up as a result of hitting a mine in the area of Donbas occupied by Russia near the checkpoint on the way from Horlivka to Artemivsk, killing 4 people. March 25 – European Parliament has voted to grant Ukraine an assistance package amounting to 1.8 billion Euro. March 25 – President Petro Poroshenko signed the request of Ihor Kolomyiskyj to leave his position as the Head of the Dnipropetrovsk Regional State Administration. The Parliament Deputy, Anton Herashchenko commented thus on this event: “This night that happened which was due to happen sooner or later. Kolomyiskyj and his team – Hennadiy Korban, Bpris Filatov, Sviatoslav Oliynyk and many other Dnipropetrovsk patriots, whom they united, and made a real feat in the spring and summer of last year, when they did not permit the pro-Russian forces to arrange a riot not only in Dnipropetrovsk but also in Zaporizhzhia regions.” Poroshenko dismisses billionaire Kolomoisky “Where did Putin go cartoon?” goes viral In Ukraine conflict with oligarchs boils over P.S.: Please spread this appeal as much as possible.

By [email protected] (Тарас Возняк)

March 25 – On Monday Pechersky District Court (Kyiv) arrested a ship Kanton flying the flag of Island of Tuvalu, which in July 2014 has attended the port of Sevastopol (occupied by Russia and closed for ships) and in March visited the port of Kherson to load the cargo.

March 25 – The Head of State Emergency Service Sergiy Bochkovskyi and his deputy Vasyl Stoyetskyi were arrested at cabinet of ministers of Ukraine meeting, broadcasted live. Officials were read the charges, handcuffed and led out of the room. They were accused of corruption.

March 25 – 20 railcars with ammunition has arrived at the railway station Krasnodon from Russian Federation, – informs NSDC spokesman Andriy Lysenko.

March 25 – 10 high mobility multipurpose wheeled vehicles arrived in Ukraine as part of military aid from the United States for Ukrainian army, – informs NSDC spokesman Andriy Lysenko.

March 25 – Germany is ready to discuss sending a peacekeeping mission to Ukraine, stated today Germany’s Foreign Minister Frank-Walter Steinmeier during a meeting with Verkhovna Rada Chairman Volodymyr Groysman.

March 25 – OSCE monitoring mission hasn’t received detailed information from the parties to the conflict in Donbas on withdrawal of heavy weapons, stated Deputy Head of the OSCE’s mission Alexander Huh.

March 25 – Passenger bus blew up as a result of hitting a mine in the area of Donbas occupied by Russia near the checkpoint on the way from Horlivka to Artemivsk, killing 4 people.

March 25 – European Parliament has voted to grant Ukraine an assistance package amounting to 1.8 billion Euro.

March 25 – President Petro Poroshenko signed the request of Ihor Kolomyiskyj to leave his position as the Head of the Dnipropetrovsk Regional State Administration.

The Parliament Deputy, Anton Herashchenko commented thus on this event: “This night that happened which was due to happen sooner or later. Kolomyiskyj and his team – Hennadiy Korban, Bpris Filatov, Sviatoslav Oliynyk and many other Dnipropetrovsk patriots, whom they united, and made a real feat in the spring and summer of last year, when they did not permit the pro-Russian forces to arrange a riot not only in Dnipropetrovsk but also in Zaporizhzhia regions.”

Poroshenko dismisses billionaire Kolomoisky

“Where did Putin go cartoon?” goes viral

In Ukraine conflict with oligarchs boils over

P.S.: Please spread this appeal as much as possible.

You could close this page. Or you could join our community and help us produce more materials like this.  We keep our reporting open and accessible to everyone because we believe in the power of free information. This is why our small, cost-effective team depends on the support of readers like you to bring deliver timely news, quality analysis, and on-the-ground reports about Russia's war against Ukraine and Ukraine's struggle to build a democratic society. A little bit goes a long way: for as little as the cost of one cup of coffee a month, you can help build bridges between Ukraine and the rest of the world, plus become a co-creator and vote for topics we should cover next. Become a patron or see other ways to support. Become a Patron!
Total
0
Shares
Related Posts

Тарас Возняк: Геополітична диспозиція Росії Путіна

Однак це бачення загальної геополітичної ситуації. Виходячи з цього бачення світу і вибудовується реальна політика. Отож, як вона вибудовується?

Маючи незначні ресурси, Росія Путіна пробує вибудовувати архітектуру Світового острова в опорі на Китай. Але не тільки – донедавна однією з опорних точок був Іран – однак, здається, Іран таки пішов на поступки Світовому острову в обмін на пом'якшення санкцій. Так само вона розраховує на латентну підтримку Франції та Німеччини.

Але такий розрахунок на інших геополітичних гравців за відсутності власних ресурсів призводить до узалежнення від того ж Китаю, а також і від ЄС (основного споживача російського експорту). Розрахунок на Іран не виправдав себе – Іран пішов своїм шляхом – принаймні ситуативно – і російські сподівання його не надто цікавлять.

Ця схема не враховує змін, що відбуваються у світі. Неоєвразійці зрозуміли, що світовий центр після ІІ Світової війни перемістився з Лондона до Нью-Йорка, однак неначе не зауважують, що на наших очах він переміщається до Лос-Анджелеса і Шанхаю – десь посередині. І тоді вага Китаю у євразійській конструкції, яку вони пробують вибудовувати, буде домінантною. Вони не зауважують переміщення центру ваги США з атлантичного на тихоокеанське узбережжя. На це слід реагувати і теж виходити на цей геополітичний простір.

Однак, що ми спостерігаємо – цілком протилежну картину. Росія евакуйовується з перспективного Далекого Сходу та Сибіру. Там відбувається просто цивілізаційний занепад. Московія діє інерційно і далі зосереджується у самій Москві.

Російська Федерація крайньо асиметрична:

• ментально – і далі центрами є стара столиця Московського царства – Москва та Російської імперії – Санкт-Петербург;

• демографічно – за Уралом мешкає 15% населення країни;

• ресурсно – більшість ресурсів Росії – у Сибірі;

• військово – головні військові ресурси спрямовані на Захід;

• релігійно – надмірне фаворитизування православ'я призведе до значних проблем з ісламом, який динамічно поширюється в Росії;

Якщо вдатися до метафор, то Московія вичерпується. Потрібно будувати власне Російську Федерацію, яка мусить мати інші геополітичні орієнтири. Можливо, режим Путіна – останній чи передостанній москвоцентричний режим в Росії. Можливо, майбутня геополітична орієнтація Російської Федерації мала б бути радше не на вичерпану "среднюю полосу", а на Сибір, Далекий Схід і навіть Арктику.

Однак чи є політична воля так переформатовувати Росію? У режиму Путіна волі до цього немає. Він думає про дві речі – самозбереження і негайне збагачення. А тому він все ще мислить застарілими категоріями "повернення" Криму та виходу до Чорного моря.

Якщо Росія не переформатується на Схід, то порожнечу, що утворюється так чи інакше заповнить Китай. Невдовзі питання може бути поставлене так – або Нова Росія, або Новий Китай. Здається, час Сполучених Штатів Сибіру, про які говорили сто років тому, минув – немає ресурсів. Можна сказати, що це футурологія. Так, звичайно. Але саме з такої футурології і витікають подальші політичні програми та дії.

Тоді як потрібно готуватися до перенесення центру ваги країни на Північ, Схід і навіть на Далекий Схід:

• головні ресурси Росії (нафта, газ, безпека) невдовзі будуть в Сибірі та Арктиці;

• головна політична перспектива, з огляду на міграцію цивілізаційних центрів, на Далекому Сході.

Тому Росії потрібне нове геополітичне мислення спрямоване на Арктику, Сибір і Далекий Схід. Можливо, саме на Далекому Сході постане новий симбіоз Китаю та Росії.

Чи були спроби такого мислення про переформатування Росії? Звичайно були. Однак нічим не закінчилися. Російським "самодєржцям" комфортно жити в Москві і визискувати країну за Уралом. Що в результаті веде до стагнації і неуспіху цього формату Росії.

Чи є в Росії досвід зміни формату? Звісно є. І завжди він здобувався як відповідь на зовнішні виклики:

• Петро І переформатував цивілізаційно відстале Московське царство у Російську імперію;

• Лєнін, з огляду на поразку у І Світовій війні, переформатував Російську імперію у СССР;

• Ґорбачов-Єльцин, з огляду на цивілізаційну відсталість, технологічну революцію 1980-х і поразку у "холодній війні", переформатували СССР у відносно демократичну РФ І;

• Путін, з огляду на інформаційну революцію, зміну технологічних платформ 2000-х переформатовує РФ І у авторитарну РФ ІІ.

Таким чином ми бачимо якийсь неадекватний геополітичний зсув РФ ІІ – авторитарної Росії третього президентства Путіна. Вона не реагує на зовнішні виклики і не пробує ввійти у світ в адекватному до викликів часу форматі, а неначе виходить з нього. Замість того, щоб прориватися і переорієнтовуватися до нових перспектив – на Тихий океан, Росія самоізолюється, повертається до регресивних форм суспільних відносин, будує чистої води автократію. Зрештою, така реакція для Росії теж характерна. Лєнін у 1917 р. завів країну у комуністичну ізоляцію, Сталін 1945 р. у "холодну війну". Путін заводить Росію у ексКҐБістську ізоляцію.

Що є причиною такої неадекватної поведінки Путіна? І чи впливає на його політику російська еліта чи російський народ?

Як правило російські "самодержавці" змінюють державну конструкцію з огляду на якусь політичну чи геополітичну катастрофу. Російська імперія трансформувалася в СССР, а СССР – в Російську Федерацію. Однак нафтовий бум 2000-2013 рр. приніс зовсім іншу якість ресурсів. Єльцин виживав усі 1990-ті. Натомість Путін, отримавши такий ресурс, почав діяти традиційним російським трибом – прирізувати території та збільшувати кількість "руських" (Чечня, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас). Саме тому у 2000-х ожило неоєвразійство, з'явилася концепція "Русского мира".

І неоєвразійство, і "русский мир" помруть тільки тоді, коли у російських "саможєржцев" заберуть нафто-газовий акселератор – коли остаточно впаде і попит, і ціни на енергоносії.

Тому на найближче майбутнє, піклуючись тільки про збереження режиму, будучи звичайними мародерами, мислячи за інерцією і насправді не переймаючись стратегічним майбутнім Росії, Путін чи його прямі спадкоємці будуть зацікавлені у:

• збереженні монополій на нафто-газових ринках;

• прив'язці своїх клієнтів до нафто-газової залежності;

• утримуванні цін на нафту та газ;

• блокуванні енергетичної революції;

• збереженні Російської Федерації ІІ (третє президентство Путіна) як корпорації її вузького елітного прошарку;

А тому на міжнародному рівні режим Путіна скоріш за все поставив перед собою такі завдання:

• розколоти ЄС по кількох лініях (ФРН contra Південна Європа, ФРН+Франція contra Центрально-Східна Європа так званого "санітарний поясу");

• якщо не повністю позбавити суб'єктності, то хоча б підпорядкувати собі "санітарний пояс" між РФ та її сателітами та ФРН (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Македонія, Греція, Молдова, Україна, Грузія, Вірменія, Азербайджан);

• відтіснити Велику Британію з будь-яких європейських проектів, включно з ЄС;

• ізолювати США, знеохотити їх до участі у європейських справах;

• будь-якими силами втягнути КНР у спільні геополітичні проекти;

• спробувати знову спровокувати ірансько-американське протистояння або скористатися американськими уступками, які укладалися при перемовинах з Іраном;

• активізувати залучення невизначених країн у форматі співпраці БРІКС (BRICS – Brazil, Russia, India, China, South Africa) які до 2050 року неначе мають стати чотирма домінуючими економічними системами світу;

• активізувати фронт протистояння США (Ємен, Газа+Західний берег Йордану, Ліван, Сирія, Ірак, Грузія, Україна, Молдова);

• змінити світову систему безпеки за своїми лекалами у наближеному до путінсько-дуґінського виконання.